"Що було, те і буде; і що робилось, те і буде робитись, і немає нічого нового під сонцем. Буває дещо, про що говорять: "дивись, ось це нове"; але це вже було у віках, які були
раніше за нас "(Екл. 1,9-10).
 
Вчення Ольги Асауляк не являє собою нової систематичної філософсько-релігійної доктрини. Це -еклектична суміш із елементів східних містичних практик та вчень різних часів та народів, розведена християнською символікою та термінологією. Важко сказати, яких тільки елементів у ньому не має. Але все ж таки можна визначити основні переважаючі складові її вчення. Ось як їх визначає покійний схиархімандрит Феофіл (Росоха) в своїй роботі "Древні єресі Православ`я ожили". Він вважає, що вчення Ольги Асауляк засноване на "псевдо-гностицизмі" орігеністів, вченнях Стефана бар-Судаїлі та Вардесана, а в певних пунктах воно повторює єретичні думки Маркіона, Манеса та інших.
Вчення Стефана складається із трьох складових: метафізичної, містичної та есхатологічної. Його метафізика вирішує, головним чином, проблеми походження різниці предметних духовних сутностей. На його думку гріхопадіння для людей мало наслідком утворення душі ("одіяння розуму") і тіла ( "дому душі"). Стефанова містика являє собою характерне псевдо-гностичне вчення про "сходження (вознесіння) і народження розуму" через небесні сфери. В процесі "сходження" і "народження" розум переборює спротив злих сил, переживає "містичне розп`яття і воскресіння", отримує друге "народження", "хрещення" і з`єднується з благом, стаючи в усьому рівним Христу. Після цього "народження" розум ще раз, вже добровільно, спускається по сходинках вниз для подолання злих сил, сходить до пекла для визволення "містичного Адама", і т.д. Зрештою, есхатологія цього вчення зводиться до ідеї двох етапів, які настануть після Воскресіння. На першому перехідному етапі кожній розумній істоті буде віддано по заслугам; на другому остаточному етапі - "Бог буде все в усьому" і всі творіння розчиняться у сутності Божій, щезне всяка різниця, навіть різниця Божественних осіб.
В основі єретично-міфічного вчення Стефана бар Судаїлі закладений пантеїстичний принцип: " всяке єство співприроднє Божественній сутності". Поширення цього вчення, що прова-диться школою О. Асауляк, продовжує схиархімандрит Феофіл, пагубне для православного християнина, оскільки "взяте воно із вчення єретичного орігенізму", заснованого Стефаном бар Судаїлі. Відчутний вплив думок самого Орігена в твердженні О. Асауляк про передіснування душ. Вчення Орігена було засуджене на П`ятому Вселенському соборі ( 553 р.). Вона вважає, що душі вже створені раніше й перебувають в "предвічному сяйві Трійці" та втілюються в земні тіла і стають людьми і т. д. (Катарсис, с.246-247).
З єрессю Маркіона вчення ШЄП сходиться в тому, що, як у нього, "матерія - є Бог" 90, так і у О. Асауляк "Бог складається із ... мислячих матерій" (Катарсис, с. 73).
Основою майже всіх древніх християнських єресей, на які спирається О. Асауляк, є таємне єврейське вчення Кабала. Воно виникло на межі нашої ери в середовищі освічених іудеїв і увібрало в себе ідеї того часу. Можна знайти в ньому схожість з буддизмом, даосизмом, з грецькою філософією, з єгипетською і халдейською магією. Пізніше Кабала стала основою більшості "таємних вчень" - від перших християнських єресей, гности-цизму і
герметизму до середньовічної астрології, алхімії та сучасної магії. В Кабалі міститься ключ до розуміння масонського езотеризму. Розглядаючи чимало положень зі вчення ШЄП, ми простежували небезпідставний потяг самої О. Асауляк до "таємного єврейського вчення".
Кабалісти, як і О. Асауляк, вважають, що Мойсей у П`ятикнижжі (Торі) приховав від непосвячених "таємне знання" про будову матеріального і духовного світів, засоби проникнення у світ духів і керування ними. Вся Кабала побудована на паролях (кодах), до яких вдавалися пізніше також і гностики. Кабалісти, як і учні ШЄП, промовляють під час навчання імена Бога, світів і духовних дій, які пов`язані з їх душею (в ШЄП - коди) і отримують для неї відповідне випромінювання. Воно очищує і готує душу до прийняття духовної енергії. Відкрито чи приховано, але значною мірою О. Асауляк в ШЄП повторює основні положення Кабали відносно Бога, світу , людини і т. д. Сутність Кабали - в досягненні євреями приготованого їм вищого рівню. Кабалісти в міру свого духовного тренування проходять п`ять рівнів вдосконалення. На сьогоднішній день в ШЄП існує теж п`ять рівнів (курсів), можливо будуть і наступні. Після останнього курсу послідовникам О. Асауляк, за її рекомендаціями, вже не потрібно користуватись послугами Церкви і Таїнствами, оскільки цей етап пройдений, а можна безпосередньо спілкуватись з Богом через "Промінь Несотвореного світла", як і належить "досконалим".
Не соромиться вона послуговуватись відвертою кабалістично-масонською символікою з антихристиянсь-ким тлумаченням. "П`ятикутна зірка здавна вважалась символом втіленої у світ людини, і не випадково в цьому символі проявляються всі божественні аспекти (центр зірки)" (Ковчег, с.45-46).
П`ятикутна зірка масонів
У кабалістів-масонів, пише С. Нілус, ім`я цього символу - "Зоря магів, свята містична пентаграма". Це символ всемогутності та самодержавності Розуму. Це символ втілення "слова" (необхідно читати - противника Слова, антихристового втілення). Еліфас Леві стверджує: "Всі тайни магії, всі символи гностицизму, фігури окультизму, всі ключі Кабали до пророцтв - все це міститься у знаці пентаграми; це знак- найвеличніший, наймогутніший із усіх знаків."
Зображення Бафомета - ідола Тамплієрів та їх послідовників масонів
Пентаграма втілює у собі ніщо інше, як обожнення ідола Тамплієрів Бафомета, як і самі лідери окультного масонства зізнаються в цьому, говорить С. Нілус. 1 На лобі цієї потвори зображена п`ятикутна зірка як особливий символ того, хто, за переданням масонів, зображений у цьому ідолі, тобто сатани. (Детальніше про тлумачення цього символу можна прочитати у книзі С. Нілуса "Близ єсть при дверех". Спб., 1996).
Нагадаємо ще про один символ - шестикутну зірку масонів. Цим символом рясніють всі Книги Вогнів О. Асауляк. Він має декілька назв: "Зірка Давида", "Мохін-Довид" (Щит Давида), "печатка Соломона", "тетраграма". Згідно тлумачення С. Нілуса, рівностороннім трикутником зображується Триіпостасний Бог християн, який для кабалістів є "богом зла".
Шестикутна зірка масонів
Його трикутник зафарбований в Мохен-Довид темним і вершина його повернута вгору до літери "альфа" як символ переваги Його до часу над світлим трикутником "бога-добра", бога кабалістів, повернутого вершиною до низу, до
літери "омега". Взаємоперетин подібних трикутників графічно зображує боротьбу рівних, за вченням Кабали, сил - Бога і диявола. Кабалістична аксіома: "Диявол є перевернутий бог". Згідно Кабали, настане мить, коли конструкція перевернеться. Тоді влада над світом перейде до сатани. "Хто був останній - стане всім". Серед багатослівності та образності в тлумаченні О. Асауляк цього символу, чітко простежується принциповий момент: сходження духу чи вищої божественної дії зображується нею перевернутим до
Шестикутна зірка з книги О.Асауляк "Ковчег ",с.235.
низу трикутником, а матерія та земні дії людини зображуються трикутником з вершиною до верху (Див. Катарсис,с.235). Напевне, для О.Асауляк момент, коли згадана кабалістична конструкція перевернеться, вже настав.
Чому "таємне вчення", яке завжди старанно приховувалось, сьогодні відкрите для всіх і міститься в багатьох новітніх єресях і в тому числі у вченні О. Асауляк?
Кабалісти вважають, що нині "прийшов час діяти", тобто розкрити широкій масі людей "таємне вчення", здатне прискорити прихід очікуваного ними "месії". Але найбільша небезпека в тому, що подібні єресі претендують на роль "паралельного християнства", змішуючись із ним, маскуючись під нього. "Паралельне християнство" постійно прагнуло підмінити істинне вчення Церкви. "Наш час, - писав архиєпископ Іларіон (Троїцький), - час усіляких підробок і фальсифікацій; Церква - підмінена храмом; живе життя - стороннім вченням. Стираються у свідомості багатьох межі між Православ`ям і єрессю, між істиною і оманою". 91 В християнстві завжди існував, і буде існувати до останніх днів паралельний рух, котрий різними засобами і в різній формі вноситиме єресі та розколи в Православну Церкву. Господь Ісус Христос попереджав нас у Євангелії: "Багато лжепророків з`явиться і багатьох спокусять"( Мф. 24, 11).
Яка ж причина виникнення та успішного поширення пантеїстичного антихристиянського вчення О. Асауляк серед віруючих? Відбувається наступ окультизму на сучасний світ, йде жорстока боротьба за володіння людським розумом і серцями, і все це - на раніше підготованому тлі безбожності. Спочатку із душ свідомо витравили Христа, переслідували, засилали, вбивали за віру, насміхались над нею. Вакуум, який утворився у душах людських, прагнули заповнити атеїстичною примарою, матеріалістичним непотребом. Безбожні науковці зробили матерію вічною і початком як зла, так і добра, і т.д., пропові-дувався сугубий атеїзм, але дозволялись містичні погляди на інші релігії. І Православне догматичне християнське вчення трактували як одне з них і говорили, що Бог один, а вчень багато.93 Сучасна людина потяглась до духовного життя, але, будучи вихованою в традиціях безбожності, вона не може
вірно зорієнтуватись серед безлічі запропонованих їй окультних вчень, і тому, якщо й приймає Православне віросповідання, то як щось нереальне і загадкове, в той же час, не відкидаючи інших віросповідань. Вона поглинає безоглядно будь-яку містичну суміш із різних релігій та вірувань. Довідавшись про "таємні знання" і про можливості сенситивних осягнень, людина, не очистившись від гордині і марнославства, забажала будь-якою ціною досягти їх. Звідси справжній бум новоявлених екстрасенсів кінця 80-х і початку 90-х років 20 століття. Не є виключенням і сама Ольга Асауляк, яка має контакти з "невидимими друзями" починаючи від 1992 року. Скористав-шись ослабленням Православної Церкви, яка з великими труднощами почала підніматися з руїн, спричинених 70-літнім пануванням войовничого атеїзму, та неготовністю її служителів швидко створити масштабну альтернативу зруйнованому радянському матеріалістичному світогляду, Ольга Асауляк і подібні їй "лжевчителі" та сектанти швидко знайшли свою нішу. Шукаючи істину, людський розум знаходив не істинне догматичне Православ`я, а сурогатні містичні засоби "осягнення" Бога. Таким чином, не будучи ніколи причетними до церковного життя та самої Православної Церкви, люди потрапляли до "антицеркви" лжевчителів і через призму їхнього викривленого вчення знайомились з псевдоправослав`ям.
Особливістю вчення О. Асауляк є те, що вона видає його в цілому за вищу стадію розвитку християнства,подає як "надрелігійне християнство". Спрямовуючи своїх учнів до храмів, вона дає їм окультне (язичницьке) чи магічне тлумачення всього побаченого там. Влучно сказав диякон А. Кураєв, що "країна переможного атеїзму через декілька поколінь стає країною переможного окультизму"; наше суспільство при переході
від матеріалізму до християнства, застопорить на
язичництві.
Ось на такому грунті утворилось вчення О. Асауляк і очолювана нею Школа Єдиного Принципу (ШЄП), яскраве кабалістично-окультне зібрання "інвалідів" духовної революції.
В книзі "Рать" О. Асауляк, захопившись багатомовністю, проговорилась про причину виникнення і походження її вчення: "Людина, або група людей, які підживлюють ідею власних вигадок, приваблюють духа спокуси, котрий бере під свій контроль утворену енергетичну клітину та підживлюється енергією даного угрупування людей, тобто вступає з кожним із його членів у енергообмін. Ось чому час від часу відроджуються старі єретичні вчення, доповнюються новими деталями, прищеплюються на сучасному грунті" (Рать, с. 212). Чи не цього духа-покровителя, а вірніше Духа спокуси, що вступає в "енергообмін" з кожним учнем ШЄП, О. Асауляк називає "ієрархом"? Чи не про те ж саме говорив апостол Павло Тимофію: "Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів спокусників і вчення бісівські, через лицемірство лжесловесників, спалених у совісті своїй" (ІТим. 1, 1-2)