"Се діва породить Сина, і дадуть Йому ім`я Ісус". (Мт. 1, 23-7)
Христос Народжується, дорогі Брати і Сестри!
Із великою тугою людство Старого Заповіту очікувало здійснення Господньої Обітниці, яку Він дав ще нашим прапрабатькам Адамові та Єві в раю, а саме - що Він зішле Свого Сина з Неба на Землю, і Він спасе всі народи від гріхів і відчинить Небесну браму для всіх, хто вірує в Нього! Але довго довелося людству чекати - цілі століття. Навіть серед "вибраного" жидівського народу, який з волі Божої мав би дотримуватись і зберігати закони Божі і тим підготовляти людство на прихід Спасителя, ширився сумний настрій, що так довго треба чекати на ту радість.
Нинішня неділя - неділя перед народженням Ісуса, неділя Святих Отців. Вже післязавтра святкуватимемо Різдво! Яка велика сила й чар того свята! З року в рік це свято чарує кожну людину, й кожну дитину, і старця, й робітника, й ученого, і маловченого... Чому так? Де джерело такого невичерпного чару? Сягнімо оком в далекі часи Старого Заповіту, коли людство марнувало життя у важкій духовій темряві безпросвітного поганства і в безодні гріховній. Справді, то був розпачливий стан. Але обітниця Отця Небесного, що він зішле на Світ Божий Свого Сина -Спасителя, визвольника людських душ, що піднесе людство з грішного життя, - справдилася!
Надія на обіцяного Спасителя була тією єдиною зорею, що освічувала людям шлях їхнього життя, розбуджувала тугу й бажання добра й чеснот та вливала в душу надію на спасіння, що його мав принести Месія -Спаситель. Душа людини тужить за Христом і хоче Його мати в своїй думці, бо Він є наша сила, наша надія і наш єдиний порятунок серед земного життя.
Святою правдою с те, що Христос відкупив наші душі; але світ і далі грішний, і в нинішніх часах він дуже віддалився від Христа і Його святої науки, Його Євангелії. У світі тепер запанувало новочасне без-божництво-поганство, і світ потребує онови по науці Христа. І ця онова на наших очах сповняється! Радість для нас превелика, бо народжується Небесний Владика, Христос - Бог наш! Бог Предвічний приходить до нас! Тож співаймо, веселімося, бо Він з нами! Частина людства, у своїй зарозумілості, відвернулася від новонародженого Божого Сина, отак, як гордий чорний янгол, що колись казав: "Над зорями престол свій поставлю і зроблюся рівний Тому, що Всевишнім називається!" (Ісайя 14, 13-14).
Що це за безглуздя і чорна невдячність! Хто ти є, нужденний грішнику, що хочеш рівнятися з Богом? Ти, грішний, схили свою голову й упади на коліна перед новонародженим Дитятком, як ті три мудреці зі Сходу, і піднесено заспівай разом із янголами: "Слава на висоті Богові, а на землі мир між людьми доброї волі!"
Із християнської давнини прийшов до нас гарний звичай обмінюватися в день Різдва Христового побажаннями радісних свят та прощати, за прикладом Спаситсля, всякі образи і кривди. Якби лише люди робили цс щиро, а не по-фариссйськи, тоді ми би святкували по-Бо-жому! Бо дуже часто так буває, що, бажаючи на словах один одному всякого добра, не одна людина в думці має щось протилежне.
Колись, а може, і тепер, у нашій любій Україні існував прекрасний звичай: діти несли Святу Вечерю своїм дідам, бабусям та хрещеним батькам. Як приємно було це для старших, а часто й самітних людей! А тепер ми, що живемо у вільній землі Вашінгтона, громадою сідаємо до Святої Вечері разом і славимо Новонародженого, як одна родина, і тоді, не тільки устами, а й цілим серцем вітаємо Дитину-Ісуса прекрасними колядками... Різдво - це величний празник християнської родини. Дав би Бог, щоб це щорічне свято приходу на Світ Божого Дитяти внесло в наші родини ту сердечну й ніжну любов, з якою ми повинні ставитись один до одного як рідні брати й сестри! Вірні діти нашої Української Автокефальної Православної Церкви, головою якої являється Христос-Спаситель на Небі, а наш Святійший Владика Патріарх Мстислав на землі, єднаймося в одну люблячу родину! В той спосіб дійсно по-християнському зустрінемо світле Свято Народження Христа! Всі, що відчувають якусь кривду по відношенню до своєї родини, друзів чи сусідів, прощайте один одному від щирого й люблячого серця і просіть Боже Дитятко, щоб Бог завітав до наших сердець, до наших домів, до цілого українського народу в нашій Незалежній Україні!
Всіх - вас, дітей одного Небесного Отця, дітей одного українського народу, визнавців Божого Вчителя - Ісуса Христа, нехай з`єднає могутній клич янгольського Вифлеємського привіту: "Мир людям доброї волі!"
Отак готуймося, мої дорогі, до приходу Божого Сина! І тоді Божий мир неподільно запанує у ваших серцях; він уділиться і вашим родинам, вашим близьким і всьому віруючому українському народові в Україні й за межами її.
Дав би Бог наш і Спас, Ісус Христос, своє щедре благословення нашій Святій Автокефальній Церкві, нашій ієрархії і всьому духовенству, всім вірним, щоб це принесло нам усім душевний спокій і задоволення, бо тільки Христовий мир та любов зможе повести наш нарід певним шляхом до укріплення Нсзалежности, до спокійного життя, а по скінченню життя земного - до вічного щастя у Царстві Небеснім, чого всім вам і самому собі випрошую щоденно в молитвах до Христа-Спасителя.
Христос Народжується!
Славімо Його!