"І сталося, що вмер бідний... Умер же багатий..." (Лука 16, 22)
Дорогі Брати і Сестри!
Нема нічого певнішого на світі, аніж смерть. Чи то в недузі, чи в нещасті, людина все ж має надію, що колись буде краще. Хоч і родина, і друзі бачать, що недужий із хвороби не вийде, все ж потішають його, як можуть, і недужий приймає це як добру монету, бо чіпляється, як той потопаючий за соломину - з дитинною вірою приймає ці потішання, як дійсність. Але ніхто не може надіятись, що взагалі уникне смерти. Може думати, що проживе й сто літ, хоч життя його висить на волоску, але все ж знає, що вмерти мусить — як каже Святе Писання — "Закон цього світу — смерть" (Сірак. 14, 18). Смерть є найпевнішою, а тим самим і найважливішою для людини. Важливою є хвилина, коли людина народилась. Важлива і та хвиля, коли людину приводять до Святого Хреста, бо через Хрещення змивається псрвородний гріх, і людина стає членом Христової Церкви. Важливий і той день, коли дитина приступає до Першої Сповіді, а також - коли людина вінчається. Але найважливішою хвилею є той момент, коли людина вмирає...
На важливість цієї хвилі складаються дві причини. Перша - що людина замикає книгу життя із порахунками. Ви, може, здивуєтесь? Прошу не дивуватись, бо життя - цс таки книжка людини, для одного грубша, для другого - тонша. Кожна сторінка в цій книзі - цс один день життя. А на тій сторінці списані всі вчинки: і добрі, і злі. Із хвилею смерти ця книжка замикається, і починається обрахунок - це Суд Божий... Велика премудрість Божа! Життя людини справді коротке - бо що ж то значать кількадесят років?! Але і в такому короткому часі нашого життя можемо зробити багато доброго.
Отак як купець торгує цілий день і записує кожний, навіть і малий гріш до книжки, так і людина працює ціле життя, а коли зайде сонце її життя і прийде смерть, тоді, братику-сестричко, кидай усе, навіть наполовину зроблене, і ставай до обрахунку! Ах, коли б то можна було жити два рази, якби можна було вмерти тільки на пробу, а потім знову вернутись до життя! Тоді людина напевно знала б, як треба жити, щоб бути щасливою в Бога! Але Господь наш сказав, а Св. Павло записав: "Тільки раз призначено людині вмерти". (До Евреїв, 9, 27).
Друга причина, чому смерть така важлива, бо з хвилиною смерти починається вічність. Це слово "вічність" звеселяє серце людини, але рівночасно й засмучує, лякає і непокоїть. Але нам треба пам`ятати, що тільки на тому світі є наше вічне життя. Смерть - це найважливіша хвиля в нашому житті, бо вона впроваджує нас у вічність. Ще з давніх-давен поділялися люди на бідних і багатих. Багаті розкошують, а бідні бідують, як про це розповідає нам нинішня Свята Євангелія, записана євангелістом Лукою. Жив-був багатий і щодня забавлявся: їв і пив, веселився зі своїми друзями, а бідний Лазар лежав під його плотом і жадібно бажав хоч би крихту зі столу багатого. Але умер багатий, і поховали його... Умер і бідний Лазар, і опинився він на лоні Авраама, себто в Царстві Небеснім. А багатий потрапив у вогонь пекельний! Тоді багатий, піднявши очі до небесних просторів, просив Господа, щоб Він послав бідного Лазаря, щоб Лазар хоч палець умочив у воду та охолодив язик багатого. А Господь відповів: "Між небом і пеклом є прірва. Ніхто не може перейти з пекла до неба і з неба до пекла!" Різними дорогами веде Господь людство до свого Царства - Царства Небесного. Перша дорога - це наше сумління, яке вказує нам, як треба жити. Другий шлях - цс природа: звізди, небозвід, вода, вогонь, буря, гори, джерела, птахи, риби - все цс є Божа книга, Вселенна! Люди люблять природу, поети оспівують її красу: "І рвучі потоки, весняні чари, таємні зорі і чорні хмари, спів соловейка, дивний шум моря - цс Твій шлях, Боже, цс Твоя зоря".
Третій шлях - це Боже Об`явлення через пророків, через Спаситсля нашого Ісуса Христа і через Його Святу Церкву, Церкву навчаючу-себто єпископів і священиків. Сказав Христос: "Хто слухає вас - Мене слухає". В прочитаній нині Євангелії небесний Авраам сказав до багатого, що опинився в пеклі: "Мають Мойсея і пророків, нехай їх слухають". (Лука 16,29).
Невірство відбирає радість життя. Тож пізнаваймо Бога з Його творів! Наше життя - це корабель у бурянім морі, а наша ВІРА є нам керманичем, що заведе нас до Божого Царства. Вірую, Господи, і визнаю, що Ти - Син Бога живого, прийшов на Землю, щоб душу мою спасти від всякого злого!
Голос сумління - це голос нашої душі. Він дає людині першу вістку про Бога Творця, про Його святість і справедливість. Цей голос, як казали старовинні римляни, це - фурії, що не дають спокою людині і спрямовують її на дорогу правди. Неспокійне моє серце, доки не спочине в Тобі, Господи. І хто слухає свого сумління, є совісною людиною і близько стоїть до Господа нашого Ісуса Христа.
Вже через Мойсея Бог наказував жидам: "Запишіть Мої слова у ваших серцях і в ваших душах, прив`яжіть їх, як пам`ятку, до ваших рук і покладіть їх перед вашими очима". Божі слова мають осягнути свою мету. Говорить Ісайя: "Як сніг і дощ падають з неба й не повертаються, а зволожують землю і роблять її урожайною, так є і зі Словом Божим. Воно не повернеться порожнє, але зробить те, що задумав Господь!"
Хто не йде тими шляхами, сам засуджує себе на вічну погибель, як це вчинив євангельський багач, про якого ми нині чули з читання Святої Євангелії. Така людина - невірна, а Господь відвертає своє лице від неї. "Блаженні ті, що вірують, бо вони Бога побачать!" А невірство відбиває радість життя й віддаляє людину від Бога. Вічне щастя є там, куди янголи занесли душу бідного Лазаря - на лоно Авраама, в Царство Небесне.
О милий наш Боже, Царю Неба й Землі, Ти нам любий і справедливий! Збуди в нас і в нашому народі віру, чисту, як сльоза, щоб ми завжди йшли дорогою правди й любови до нашого ближнього і були дійсними послідовниками Сина Твого, Спасителя нашого Ісуса Христа! Завжди і всюди кличмо щиро з глибини наших сердець: "Віруємо, Господи, і визнаємо, що Ти - Син Бога живого - прийшов на Землю, щоб душі наші спасти від всякого злого!"
Заступи, Боже, й охорони нашу Святу Автокефальну Українську Православну Церкву, і нашу відроджену Батьківщину - Україну, і всіх наших побожних людей, що борються за утвердження незалежности України!
Амінь.