"Робіть людям так, як би ви хотіли щоб вони робили вам"
Дорогі мої Брати і Сестри!
Цей уступ із Святої Євангелії, записаний Св. апостолом Лукою, являється есенцією нинішньої духовної науки. Це дуже висока, шляхетна засада, вельми корисна, якщо ми будемо триматися її в нашім щоденнім житті. Мабуть, не знайдемо жодної людини, яка не хотіла б, щоб їй чинили добро. Ми всі бажаємо собі добра, любимо, щоб наші ближні виявляли до нас пошану, вдячність, приязнь, щоб вони поводилися з нами гарно, про нас висловлювались добре, щоб навіть помагали нам у потребі. Але поставмо собі запитання: що доброго зробили ми для наших ближніх? На жаль, найчастіше - нічого! Хоч ми любимо, щоб наші ближні робили нам добро, але часто про це забуваємо, а інколи робимося колючим терням для свого оточення...
І знову з читання нинішньої Євангелії чуємо оці слова: "...Любіть ворогів своїх і чиніть добро... і буде вам велика нагорода і будете синами Всевишнього (Лука 6, 3-5).
Святий Іван Золотоустий так пише у своїй 55-й проповіді: "Одного разу я бачив, як хлібороб обробляв ниву..." Ця картина піднесла його думки і натхнула слова для великого похвального гімну милостині: "Ото рільник кидає зерно в лоно землі, розсипає свій дорібок, і робить все те радо, сподіваючись великого прибутку - хоч і добре знає, що неврожай, шкідники, миші, повінь і посуха можуть зруйнувати всі його надії... Багато ліпше, якщо все, що маємо зайвого, віддати на вжиток - милостиню, бо тут нас напевно не підведе надія. "Цими словами св. Іван Золотоустий прославляє і дораджує нам користь із милостині, тому що вона зробить самого Бога твоїм спільником! Бог наш найвірніший і най-багатший спільник. Із своєї небесної скарбниці Він за мале дає велике, так шо Його один процент більший, ніж увесь наш капітал. Люди є різні: одні чинять добро, кому тільки треба, а другі не тільки нічого доброго не роблять, але ще й насміхаються з добрих. Так воно було, так є і - здається -так воно й буде! В чому ж головна причина, чому одні люди добрі, а другі лихі? Якщо людина про всіх і все висловлюється зле, то напевно така людина сама є зла; і навпаки: якщо хтось завжди намагається в іншій особі знайти щось добре, така людина й сама є добра. Адже добре дерево пізнається з овочу, що на нім виростає, а добру людину пізнається по її мові й по її вчинках. Для доброго православного християнина нема вибору -робити добро чи зло. Добра людина завжди буде робити добро, бо вона знає, що це приємно Богові. По наших вчинках пізнають нас, що ми є діти Божі - або діти темної сили... Тому сміливо можемо твердити, що наші добрі вчинки - це найкращий капітал, з яким колись станемо перед Небесним Суддею на Страшному Суді. Тож стараймося ставитися з довір`ям і любов`ю до наших ближніх, і тоді нам буде відплачено також довір`ям і любов`ю. Завжди і всюди наслідуймо Ісуса - а Він завжди робив добро - тож робімо й ми тс саме, щоб по цім пізнали, що ми є діти Божі і вірні сини і дочки українського народу. Робімо добро для Божої слави, і колись Господь за те відплатить нам у Царстві Небеснім. Всі наші шляхетні наміри й поривання, які є в кожній людині, не треба приглушувати своїми недоліками: самолюбством, гордістю, злобою серця, осуджуванням своїх же кревних братів і сестер. Часто ми забуваємо, що ми - діти одного народу, поділеного й розбитого нашими ворогами, які діють за відомою девізою: "Поділи і запануй!". Часто ми стрічаємо людей, які про всіх висловлюються зле. Ці злобні люди недобрі й непевні. А коли ми стрічаємо людину добру, то вона до себе притягає, як магніт, і всі таку людину люблять. Добро і правда все перемагає. Як говорив колись перший чеський президент Томаш Масарик: "Правда все переможе. І правда завжди вийде наверх, як олива у склянці води!" Ісус Христос прийшов на Землю, щоб заснувати Царство Боже на Землі - Царство Боже в людських серцях, в серцях наших! Він заснував Божу Церкву, і став головою її, і заповів, що буде з нами і з Церквою Його до кінця світу. Якщо ми хочемо виконати як слід слова нині прочитаної Святої Євангелії, то пам`ятаймо цю золоту науку: "Будьте милосердні, як і
Отець Милосердний!" По цім пізнають вас, що ви є діти Божі і славні діти українського народу!
Владико Неба і Землі, прослав наш нарід і нашу Батьківщину, нагороди нас такою славою, яку ми мали колись, перед тим, як ми боролись із нашими ворогами - ляхами, татарами і москалями. Дай нам сили й мужности утвердити нашу Незалежність і Самостійність! Дай нам, Господи, достойних духовних провідників і керманичів, щоб вони провадили нас і керували Церквою і Україною на славу Тобі, Господи, і на славу наших батьків, прабатьків і наступних поколінь! Господи, спаси і помилуй нас, вірних Твоїх дітей!
Амінь