Дорогі Брати і Сестри!
Ми добре знаємо, що апостоли були бідними людьми, що в більшості займалися рибальством. Отож Святий євангеліст Лука описує, як апостоли ловили рибу одного разу на Генисаретськім озері. Ми співчуваємо Святому Петрові, що скаржився Ісусові: "Цілу ніч ми трудилися - й нічого не зловили!" Одначе на повеління Спаситсля рибалки ще раз закинули свої сіті - й наловили так багато риби, що не змогли її змістити в двох човнах!
Апостоли, що працювали на озері, це - живий образ всіх нас, що пливемо на хвилях земного життя, а найважливіша наша мета це -зловити перлину, іншими словами - заслужити собі Безсмертне Щастя. І треба нам добре використовувати час, щоб ми не опинились на Божім Суді з порожніми руками! У Святому Письмі є багато прикладів, як за праведне життя й чесне дотримання Божих заповідей Він нагороджує людей не тільки на Небі, але й на Землі. Наприклад: коли Пророк Ісайя був посланий звістити Божу волю народові ізраїльському, Господь сказав: "Коли будете слухати Мене, буде Вас земля наділяти всякими благами, а якщо не послухаєте, тоді меч пожере вас" (Ісайя, 1, 19- 20). А цар і пророк Давид, згадуючи про відплату праведникові за його чесноти, каже: "Довготою днів обдарую його і явлю йому спасіння моє" (Псалом 90, 16). Христос обіцяє тим, що правдою, і чеснотами, і добрими вчинками щукають Царства Божого та правди Божої: "Шукайте найперше Царства Божого і правди Його, а те все віддячиться вам". А про тих, хто з любови до Нього йде на службу Господеві, каже Христос, що навіть на цьому світі той удостоїться нагороди (Марко, 10, 29 - 30).
В нашому житті час - дуже цінна річ: час - це скарб людини. Хто його вміє використовувати доцільно - здобуває багато земного добра. Час нам дано для того, щоб ми ніби купили собі місце в Небі. Важливо використати даний нам Богом час і для добра і блага своєї Вітчизни - України. Життя коротке, а події напливають хвилями бурхливого моря. Не чекаймо, поки час нашого буття на Землі промине - працюймо тепер для здобування волі й незалежности нашій Україні. Господь Бог, даючи нам життя, велів нам не прогаяти його, а користатися з нього. Колись перевірить, що ми з тим часом зробили, і дасть нам відповідну заплату. Якщо ми змарнуємо цей даний Богом талант, чекає нас вічна кара й покута. Тому-то навчав нас Св. апостол Павло: "Глядіть, щоб ви діяли обережно, не як немудрі, а як мудрі, користаючи добре з часу". (До галатів 6, 9 -10).
Пам`ятаймо, що час - то гроші! Але час нашого життя короткий і непевний. "Із жінки родиться дитина і короткий свій вік у журбі проводить. Квіткою вона з`являється і зникає; тінню пробігає і не зупиняється..." (Іов 14, 1 - 2). В іншім місці Святого Письма знову згадується про скороминущість нашого життя: "Дні мої скоріші від гінця; мчаться, не бачивши долі. Мчаться, мов орел, що кидається на здобич" (Іов 9, 25 - 26). "Чоловік - як трава; дні його - як цвіт польовий, так він відцвітає: вітер подує на нього - і не стане його; він навіть не знає часу свого. Як риба попадає у невід, а птах заплутується в сильце, так і люди ловляться в лиху годину, як вона прийде неждано для них" (Еккл. 9-12).
Саме так трапляється з нами! Нам дана хвилина життя, і якщо ми йдемо по дорозі життя з чеснотою і добрими вчинками, то стільки ж і дістанемо небесного щастя.
Час ніколи не повертається. Час - немов бистра ріка або крилата тінь. Читаємо в Об`явленню Святого Івана (10, 1 - 6) таке: "Янгол, якого я бачив, стояв на морі й на землі; підняв праву руку до неба й присягнув на Живучого на вічні віки, що часу більше не буде! О, якби хоч на хвилинку часу міг спромогтися той багач, що в пекельнім вогні просив хоч краплину роси, хотів би завернути час назад - і тоді обіцяв побожно жити й любити Лазаря, що колись лежав голодний під його тином! Але завернути час неможливо".
Тому-то сказано в Святім Письмі: "Все, що маєш змогу робити, роби своїми руками, бо в могилі, до якої ти прямуєш, нема роботи, ані роздумування, ані знання, ані мудрости" (Еккл. 9,10). Навчає нас Спаситсль: "Ходіть, поки маєте світло, щоби тьма вас не захопила", (Ів. 12, 35).
Замість того щоб дбати про скарби небесні, ми ввесь час женемось за маєтками і хочемо в тім знайти щастя. А треба краще користатися з часу і дбати про виховання дітей своїх, щоб принести добро не тільки своїй родині, а й своїм ближнім. Треба працювати не тільки на себе, а й на свою велику родину - Українську Державу. Скиньмо з себе наліпку "старого чоловіка"! Працюймо відважно, мужньо, щиро! Вправляймося в християнських чеснотах, бо цс друга ціль нашого життя. Якщо б ми щороку збагатилися хоч би на одну чесноту - якою святістю ми б заясніли в очах Небесного Отця! А наша відданість Батьківщині - одна з найкращих чеснот.
Дорогі мої! Наостанку прошу вас в імені Христа-Сласителя: любіть ближніх, як самих себе! Він учив нас любити ближніх не лише словами, а й ділами. Наслідуймо Христа в любові і прощаймо зневаги й провини нашим недругам. А коли ми всі будемо добрі серцем, то наші родини стануть передсінком неба; щастя і радість будуть панувати всюди: в суспільстві запанує лад і порядок, а між народами світу - мир і благодать Божа. І Христос, Цар Неба і Володар душ наших, буде завжди з нами!
Амінь.