Сказав Ісус Христос: "Жінко, велика твоя віра; нехай буде тобі, як ти хочеш." (Мт. 15,28)
Дорогі Брати і Сестри!
Хто хоче переплисти широкий океан, той не може вирушати в таку небезпечну дорогу як-небудь. Оксан - цс не те саме, що річка чи став. Океан глибокий на сотні миль і широкий на сотні миль. Коли настане буря, хвилі котяться одна за одною, мов ті гори, а захисту від них не знайдеш, бо навколо лиш небо й вода. Для такої дороги потрібно конче великого й потужного корабля!
Таким широким і глибоким морем є життя людини на цім Божім світі. Не одна безодня загрожує нашому життю і не одна негода нас б`є від дитинства до гробової дошки. 1 хто ж нас поведе? Де той великий і потужний корабель, що має бути нам охороною у всіх небезпеках? Тим кораблем є віра!
Людина приходить у світ з дарами природи - як здоров`я, розум, воля та інше. Але віра - то ласка Божа, її дістається при Святому хрещенню. Про цю ласку Божу будемо розважати в нинішній духовній науці. Я постараюсь доказати, що:
1. Віра людині конче потрібна.
2. Звідки походить недовірство?
Як повітря потрібне для дихання, як рибі потрібна вода, а рослинам сонце, так віра потрібна людині. У Святого апостола Марка в 16-й главі, стих 16, записано: "Хто увірує й охреститься, спасений й буде". Але - каже Христос - хто не буде мати віри, буде осуджений. Отож віра конче потрібна для нашого спасіння. Правдою є, що сама віра не спасе людини, бо, крім віри, треба добрих діл; але віра освячує ті діла, без віри вони не мали б вартости.
Вже в Старому Заповіті засвідчено, що вірою Святі, Богом вибрані люди докопували великі діла. Вірою приносив Авель в жертву Богові десяту частину всіх земних плодів; ця жертва була приємна Богові, бо дим з неї підносився до Неба. Вірою Ной збудував корабель перед потопом і так врятував себе й свою родину. Вірою зачала жінка Авраама, Сара, і породила Ісаака, хоч була вже дуже стара. Вірою Мойсей вивів жидів з Єгипту, з дому неволі, втікаючи від фараона. А чи мало прикладів віри в Новому Заповіті?! З вірою клали свої праведні голови перші християни під топір катів-мучителів. Всі мученики, всі Святі, всі угодники Божі -це люди, що вірою довершували великі діла. Віра - це світло в житті людини. Віра - це правдива мудрість. Віра - це насолода життя! Як написано в Посланні Св. Павла до єфесян, в главі 6, стих 16, віра перемагає диявола: "При кожній нагоді беріть із собою щит віри, котрим можете загасити всі вогнисті стріли лукавого".
Людина має жорстокого ворога, котрий не спить, не дрімає, лиш день і ніч чатує на людину - як би її зловити у свій невід. Догадуєтесь, хто він? Це - диявол, що немов той лев у пустелі чигає, щоб когось пожерти. Так і диявол чатує на людину.
Віра - основа світового ладу. Як дерева в лісі не всі рівномірні, так і люди не всі однакові. Один чоловік працьовитий, і мається йому добре; інший - лінивий і пияк, лиходій - він нічого не має, окрім повно клопотів і в хаті, і в роди ні, і в громаді, і в державі. Один каже - це біле, а другий - ні, це чорне! І хто ж може їх погодити? От збирається двоє-троє чоловік і починають творити партії. Із двох-трьох чоловіків твориться аж чотири партії - і цс є наше велике лихо!
Коли віра нам так потрібна, коли без неї не можемо до неба досягнути, ані творити добрі діла і вчинки, то чому є такі люди, в котрих віра мала, слаба або й зовсім її нема?!
На це є кілька причин, а перша з них - це незнання підставових речей своєї віри - інакше сказавши, брак духовного виховання. Про це найкраще знають священики: багато людей, що вважають себе християнами, не знають навіть молитви Господньої "Отче наш" чи "Богородице Діво". Що ж можна вимагати від такої людини?! Іншим ворогом віри є зарозумілість людського ума. Дивна річ: замість повсякчасно відчувати мудрість і доброту Бога і підкоряти свою волю волі Його, людина часто йде проти волі Свого Отця. Дехто у своїй зарозумілості каже, що освічена людина не мусить іти за наукою Церкви, бо нібито й сама вона може все збагнути
своїм розумом. Так воно не є. Все, що ми знаємо, відкрив розумові людини ніхто інший, як Господь. Є речі, які людина не в силі осягнути своїм розумом, тоді треба вірити, що так воно є! Бо як вітер гасить світло, а вода - вогонь, так гордість гасить віру. Ми, духовенство, є Церква научаюча. Христос сказав до своїх учнів, посилаючи їх на євангельську працю: "Ідіть у світ і навчайте всі народи!" -так записано Матвієм у главі 28, стих 19.
Друга церква - научаєма (ті, що слухають) - це вірні, без огляду на те, чи вони більше, чи менше вчені, або й зовсім нсвчені. Про них каже Христос: "Хто слухає й вірить, буде спасенний" - це записав Св. Матвій у главі 5, стих 24.
Дальшою причиною занепаду віри є гойне, заможне життя. Віра навчає: Бог є наша кінцева мста, чеснота - наш обов`язок, а Небо - це наше майбутнє щастя. Але пристрасті кажуть людині протилежне: ні, земля є наша вітчизна, а розкоші - це наше щастя. Віра каже: життя - це тільки сон, земне щастя - то тінь, а почесть - то дим. А пристрасть повідає: ні, треба користати з часу, наживатися з достатків. Віра знову каже: є вічність, є небо і пекло, є нагорода і кара; а пристрасть плете своє: де ж там! Тільки й щастя, що на Землі, а як прийде смерть, то все скінчиться. Так говорить нерозумна людина!
Нарешті, ворогом нашої віри є спокуса світу й диявола. На світі повно гріхів і повно спокус злого духа. Він нашіптує людині до вуха, щоб вона йшла за втіхами світу й не дбала, що буде далі, коли янгол смерти прийде по її душу!
Віруюча людина мусить усвідомлювати, яке велике щастя бути в єднанні з Богом. Тож бережімо нашу прабатьківську віру в наших серцях, дорожім нею й живімо в душевнім задоволенні й у єднанні з Отцем, і Сином, і Святим Духом!
До Христа доторкаймося з вірою, як це зробила євангельська жінка-хананейка, і напевно відчуємо в серці ті самі слова, що вона почула з уст Ісуса: "Віра твоя спасла тебе - нехай буде тобі так, як ти хочеш".
А ми, мої дорогі, хочемо згоди, любови і братолюбія, бо ми - діти того самого розбитого і понсволенного ще так недавно народу, що тепер бореться за єдність і Державність і що нарешті досягнув її! Тож до Христа всі удаймося і прославляймо Його по всі дні нашого життя!
Амінь.