"Нехай станеться вам по вірі вашій..." (Мт.9,29)
Дорогі Брати і Сестри!
Найсвятіший, наймудріший і наймогутніший Володар Неба і Землі є творцем Всесвіту. Незаперечною істиною с те, що нелюдськими руками, а Божою волею створений світ, - а який же той світ прекрасний!
Щоб побачити всю красу цього світу, треба вийти вранці до світсонця на якусь високу гору й поглянути навкруги себе. Що за краса! Он там, у долині, широкі поля хвилюють збіжжям, а полонини красуються зеленню й польовими квітами; а там, ген-ген під лісом, між горбами, срібною стрічкою в`ється річка і мчить кудись далеко-далеко; а струмок дзюр-чить, неначе відмовляє вранішню молитву... Дерева на узліссях стоять тихо й мовчазно, піднявши вгору своє гілля, неначе віддають подяку Господеві - їхньому Творцеві... А понад широкими полями, квітучими садами й зеленими лісами — другий світ краси і Божої хвали: солодкий запах розкішних квітів, шум хвилюючих піль, щебет веселих пташок і дзижчання роботящих бджілок. І все цс зливається в одну могутню симфонію, гімн похвали й подяки Всемогутньому Творцеві Світу.
А ще вище - третій світ краси та Божої слави: прекрасне синє небо, що широкою півкулею замикає виднокруг. Це тс усміхнене ласкаве небо, що ним подорожує золоте, яскраве сонечко, джерело світла й тепла - радість життя і слава Божої всемогутности. Це те таємне небо, що вечірньою порою засіяне мільйонами мерехтливих зірок, що немов шепочуть тремтячими устами безупинну хвалу Господові... Цс - світ вічної краси і світ вічної загадки. Глянеш на це зоряне небо й подумаєш, що кожна зірка -то могутнє сонце зі своїми місяцями й планетами... А тих сонць -мільйони, і простір їх доріг безконечний, а віддаль до них обчислюється мільйонами й мільярдами миль, а їхній рух розчислений точно до секунди... Тебе огортає такий закрут думок, находить на тебе ніби якийсь острах, страх, що згинає під тобою коліна, підносить твої руки до неба і просто змушує тебе визнати в покорі й благоговінні: "Святий, святий, святий єси, Господи сил небесних! Твій світ - світ вічної краси й вічної таємниці!" Глянеш на небо - згадаєш слова нашої гарної пісні:
"Дивлюсь я на небо і думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю? Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав"...
Світ Божий - цс велична святиня, яку збудував Сам Бог Сил Небесних. Цс - прекрасна святиня, в якій не знати що більше захоплює: чи всемогутність і мудрість Творця, чи доброта й любов Його... Бо все це Бог сотворив для вжитку людини. Світ - цс розкрита книга Святого Письма, книга, повна прекрасних образів і глибокої науки. Це - той світ, в якому ми живемо, все це своїми очима споглядаємо, і душа наша наповнюється радістю і вдячністю Господеві за те, що ми можемо на все це з насолодою дивитися... На жаль, є на світі тисячі людей, що не можуть тієї краси бачити, бо сліпі...
З прочитаної нині Святої Євангелії, записаної Св. євангелістом Матвієм, ми довідалися про двох сліпців, що їх оздоровив Ісус, відкривши їм очі. При цім запитав їх Ісус: "Чи вірите, що Я це можу вчинити?" Вони відповіли: "Так, Господи!" Тоді Христос доторкнувся до їхніх очей, і відкрилися їм очі на світ Божий!
Адже люди, що не можуть бачити красу Божого світу, воістину нещасні. Милосердний Ісус Христос оздоровляв таких нещасливців, відкривав їм очі. Але що ми бачимо навколо себе? Бачимо, що є люди, які хваляться своїми здоровими очима, але чомусь не бачать Бога в цім прекраснім світі. Адже ж саме Бог створив всю цю красу і нею керує, бо Він справжній Цар Світу і Володар душ наших.
Багато є сліпців між нашим страдним народом, що мають очі, але не хочуть бачити красу Божого світу і заперечують Бога, Творця цієї краси. Це - нещасні безвірники - атеїсти, що жили понад сімдесят років під атеїстичною режимною командою, яка втовкмачувала безвір`я в голови нещасних наших поневолених братів. Казали вони: "У нас Бога немає, ми прогнали Його за межі нашого царства". О, це було царство зла, в якому згинуло за той час понад двадцять мільйонів наших братів і сестер, в тому числі тисячі єпископів, священиків, монахів, дияконів і вірних, яким старалися вирвати з душі віру в Бога. Але тим злим духам це не вдалося, бо ця "імперія зла" впала, а народові нашому відкриваються очі, люди повертаються до Бога і Його святої правди. Наш многостраждальний народ рятує свої душі, вертаючись до своєї рідної, ні від кого не залежної, а тільки від Бога, нашої Цсркви-батьків і прабатьків. Відкриваються нові Церкви, відновлюються Церкви, загарбані нашими ворогами, народ прозріває й відживає! Закликаю вас усіх - тут і на Батьківщині: відвідуймо наші святі Храми Божі, приступаймо до Святих Тайн - Сповіді й Святого Причастя; промиваймо наші зболілі очі, очищуймо свої душі. Нехай ласка Божа - ця небесна роса - промиє наші наболілі очі й душі і вчинить їх здоровими. Божа ласка оздоровить наш притуплений слух і дасть нам дар сердечної мови - щирого покаяння й повороту до Отчого дому - до Отця Небесного.
Дорогі! Кожна людина вчиться з досвіду життя. Вже маленькі діти вчаться читати, писати, рахувати, вчаться історії свого народу. Тепер вони мають змогу почути з уст своїх учителів правдиву історію України, а не таку, як перед тим навчали в школах безвірники. І не тільки діти, ввесь наш нарід, прозрівши тілесно й духово, тепер вчиться пізнавати свою історію, релігію, наші одвічні звичаї й обряди.
І дітей, і дорослих треба навчати релігії, бо вона вказує ціль нашого буття: пізнання, любов, пошанування Бога, служба Богові й народові українському і наше вдосконалення. Релігія вчить про наше майбутнє життя, про безсмертність і вічне щастя...
Релігія - це пожива душ наших. Не фальшива псевдорелігія наших ворогів, що свою окупацію провадили також і через неправдиву російську церкву, а наша рідна, українська, самостійна релігія, що ставить Автокефальну Українську Церкву в перші лави змагання за Незалежність нашої Держави. Наша релігія засіває в душах маленьких дітей здорові зерна, плодючі думки, що дають зародки доброго християнського буття. Наша релігія збирає в неділю і в свята і старших, і молодь навколо святих престолів, повчає, заохочує, підтримує на дусі й нагадує про тс, що треба по Божій Волі жити і Його славити. Всім нам треба пам`ятати Божі слова: "Не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом, що виходить із уст Божих" (Мт. 4, 4). Ці слова й нагадує Вам раз - у - раз ваш душпастир. Каже Христос: "Хто має очі, нехай бачить, а хто має вуха - хай слухає!" Слухайте, дивіться і навчайтеся Правди Божої!
Амінь.