Проповіді

Дорогі Брати і Сестри!

Нема на світі людини, що не хотіла б бути щасливою! Коли мати присипляє маленьку дитинку, то перш, ніж відійти від колиски, зітхне до Бога й попросить Його, щоб дав тій дитинці добру долю, щоб вона була щаслива. Коли молоді йдуть до Церкви щоб стати під вінець, то родина, друзі і всі гості бажають молодій парі щастя-здоров`я. Навіть і старенький дідусь просить у Бога щасливого кінця свого земного життя. Постає питання: в чім же щастя полягає?! Де його шукати? Де його знайти? Різні люди по-різному його уявляють: один хоче здоров`я, інший грошей, той хоче краси, а ще інший слави. Один хоче дощу, а його сусід - соняшної погоди! Кожний чогось бажає, кожний простягає руки до тієї зорі, котра, на його думку, має принести йому щастя... А тим часом справжнє щастя -не в мастку, не в красі, не у славі, а у внутрішнім вдоволенні і в спокої совісти. Хай людина і найбідніша, але якщо його совість спокійна, та людина задоволена і щаслива. Така людина, як кажуть, - "пан над панами".

Звичайно, людина має тіло й мусить його одягати й берегти від знемоги. Але Ісус Христос каже: "Не журіться ані тим, що будете їсти чи пити, ані тим, у що вберетесь, бо Отець ваш Небесний добре знає, чого вам треба". Спаситсль навчає нас, щоб найперше ми дбали про свою душу, про спокій совісти, а тоді вже сам Бог дасть нам усе, чого потребуємо. Щоб ці слова Спасителя стали більш очевидними, розповім вам про дві речі:

Перше: Господь Бог опікується нами.

Друге: чому людина завжди невдоволена?

Всемогутній Творець Неба й Землі завжди дбає про цілий світ, опікується людьми, що створені на Його образ і на Його подобу. Якщо Господь опікується всіма сотворіннями, то тим більше Він дбає про нас, сотворених на Його подобу.

Скільки є різних рослин на світі? О Боже, тисячі тисяч, мільйони - а як їх Господь прикрашає! Навіть сам цар Соломок так прекрасно не вдягався, а він був знаний з цього! А як Господь дбає про звірят і навіть різних комах! Адже всі вони потребують щодня щось їсти, і Господь їх годує. Одним звірятам Бог каже на зиму засинати десь у якомусь захистку, іншим дає на зиму теплий кожух, третіх навчив шукати собі поживи під снігом, а ще інших навчив готувати ще влітку собі запаси на зиму. Господь призначив одним птахам лишатись на півночі, а другим наказав відлітати в теплі краї; хоч вони народились і виросли на півночі, взимку відлітають у вирій - а їх же ніхто не вчив географії! Вони мають даний Богом інстинкт, слухаються його і завжди знаходять свою дорогу. А людина? Вона має совість - і мусить її слухатися, бо цс ж і є Голос Божий, який каже, що людина може, а чого не може робити... Господь дбає про людину більше, ніж про звірят чи комах, бо Він дав нам розум і може до нього промовляти. Всі ми - діти Божі, і навіть один волос не випаде нам без волі Божої. Провидіння Боже ніколи не спить! Навіть в найтяжчих хвилинах нашого життя Господь і Його Провидіння не покидає людини. Надіймося на Нього, і Він ніколи не покине нас! На Тебе, Господи, покладаємо надію, до Тебе молимось у цей вирішальний час для нашої Держави! Боже наш, будь з нами в часи найважливіших рішень у житті нашого народу, поможи нам зрозуміти правильну дорогу й вибрати найкращих провідників для походу! Вислухай нас, Боже, у Твоїй великій милості, помилуй нас і осіни Твоєю ласкою! Каже Христос: "Шукайте найперше Царства Божого, а все інше дасться вам". Протягом цілого свого перебування на землі Ісус закликав нас будувати Царство Боже на землі, цебто царство Боже в наших серцях. Якщо збудуємо лагідність і терпеливість, братню співпрацю в будуванні нашої соняшної Держави, то мир і любов у наших серцях будуть приємні нашому Творцеві, і Він буде завжди на нашім боці. Помагаємо братам нашим в Україні думками, молитвами й ділами! Народ наш зірвався до самостійности, до вільного життя у своїй знесиленій, зруйнованій ворогами Батьківщині. Тяжкий цс буде похід, але й великі наші сили. Сказав про це покійний мудрий наш Митрополит Іларіон Огіснко: "Український народ - цс той казковий велетень, котрого вороги рубали надвоє - і сили його подвоювалися; коли рубали його далі, то сила все росла й росла і все на ворогів ішла". Багато століть підряд рубали й рубали вороги того велетня - і дорубати не могли, бо в порубаного звідкись все бралася сила, що все росла й росла і воскрешала його із мертвих, - він смертю смерть долав, оживав, розвивався і знову підставляв свої могутні плечі під тягар історії й нещасної долі - під нові удари, але знову ставалось чудо нового воскресіння. Ми знаємо, хто здатний воскрешати умираючих і мертвих — Христос Син Божий, що не залишає наш нарід і рятує його навіть із смертельної небезпеки. Наш український велетень, хоч і порубаний, не вмирає, він воскресає й житиме вічно!

Тож, дорогі мої, перемагаймо зло в цім грішнім світі, що в злі загруз. Пиймо цілющу воду Слова Божого; через терпіння приходить наше спасіння, що увінчається Царством Божим! 1 коли той грішний світ своїми інтригами все ще намагається шкодити розвою нашого добробуту, пригадаймо слова нинішньої Євангслії: "Не журіться, не турбуйтеся про тс, що вам їсти чи пити, у що вдягнутися: Отець наш Небесний пташок годує, квіти одягає красою - Він і вас нагодує і зодягне, бо ви для Нього далеко ближчі й дорожчі, ніж пташки і квіти". Дбаймо про Царство Боже, а все інше подасть нам рука Самого Творця Неба і Землі. До Божої правди звертаймо очі наші, розважаймо й ідімо дорогою чесною, тоді пізнаємо всі правди пророчі, пізнаємо Бога-Творця Саваофа!

Боже, Боже, перед Тобою клянемося, що Святу нашу Українську Православну Автокефальну Церкву і нашу рідну Батьківщину - Україну -любимо й цінуємо, для них усе найкраще віддамо! Боже, Боже, перед Тобою обіцяємо, що для них усього доконаємо, все завершимо, не дамо спати очам нашим, ані дрімати повікам нашим, ані не спічнсмо задля слави, доки не утвердимо нашої вільної Церкви й Незалежної Держави! Ми досягнемо тієї щасливої пори, коли засядемо за спільним столом з вільними самостійними державами цілого світу, з нашими добрими сусідами! Так нам, всемогутній Боже, допоможи, в Трійці Єдиній і зо всіми Святими!

Амінь.