"Хочеш бути здоровим?" (Ів. 5)
Дорогі Брати і Сестри!
Ми щойно вислухали читання Святої Євангелії, записаної Св. євангелістом Іваном, про уздоровлення розслабленого - і мимоволі насувається думка, що цілий світ в нинішніх часах, занурений у ненависть, війни й міжусобиці, є подібний до євангельського розслабленого -паралітика, що довгі роки лежав недужий і не мав нікого, хто вкинув би його у чудодійну воду для оздоровлення.
Ісус Христос від самого початку свого діла Спасіння подбав про чудодійну купіль для хворих тілесно й духовно людей. Це є Його Церква із "живою й цілющою водою", як записано в Святій Євангелії. Та, на превеликий жаль, люди сліпі - й не бачать чудодійної купелі, бо їх засліпила злоба, ненависть і жадоба пімсти!
Постає питання: чи можливе оздоровлення душі, коли бракує найважливішої передумови духового здоров`я - любови, яку проповідував сам Син Божий - Ісус Христос, який являється наріжним каменем будови Церкви, бо Він поклав в основу Церкви любов і заповів, що, хто цієї любови не має, той не може бути Його щирим учнем чи послідовником і добрим членом Церкви Христової.
А, власне, любови між людьми бракує, і в цьому полягає найбільше нещастя цілого людства. Бракує любови в родині... Брат з братом у сварні й незгоді, не раз і в судовім процесі. Дочка зневажає стареньких батьків, навіть не раз накладає на них каїнову руку... Бракує любови в громадах, неначе якийсь проклін повис над нашим народом! Майже кожна околиця має своє окреме джерело, з якого випливає яд, що отруює громаду. Брат брата ненавидить і намагається знищити, замість того щоб допомогти йому. Це обезсилює його і це спричинює у великій мірі руїну нашого народу.
Бракує цієї, так бажаної любови, і поміж державами. Одна одну стараються догнати або й перегнати в озброєнні: винаходять різні отруйні гази, атомні бомби й інші знаряддя для знищення сусідньої країни; ця загибель простягається не тільки на військову силу, але й на цивільний нарід-безборонних жінок і маленьких дітей. Це нам засвідчують останні війни, які недавно відбулися і зараз відбуваються в різних кінцях світу. Ми ще пам`ятаємо й читаємо спогади про звірства сталінського чи гітлерівського насильства, коли живцем палили невинних людей або масово розстрілювали бранців. Тоді здавалося, що дійде до загального знищення, до руїни християнського світу і його культури - але Господь не допустив до того! Христос завжди приходить нам на поміч! Він боліє за все розслаблене людство і каже: "Жаль мені (мого) народу!" (Марко 8,2). І так, як колись Господь питався розслабленого, так і нині питається кожного тими самими словами: "Чи хочеш бути здоровим?" Бо оздоровлення душ цілого людства мусить початися від оздоровлення кожної людини.
Хто ж може сказати, що не хотів би бути здоровим?! Всім нам залежить на тому, щоб бути здоровим - тілом і душею. Тож, мої дорогі, спрямуймо очі наші на ту оздоровлюючу купіль, що на неї вказує Христос-Спаситсль і Відкупитель наш. Спрямуймо очі наші на Святу Православну Українську, напівзруйновану, але тепер оздоровлену Церкву Божу — провідницю нашу до здоров`я душі й вічного щастя!Ми належимо до цієї Божої установи - святої Автокефальної Української Церкви - тож будьмо її вірними дітьми! Але чесно признаймося: чи ж справді ми їй беззастережно вірні? А якщо ми не є активними членами -вірниками, то опам`ятаймося і ставаймо в лави її оборонців і захисників, як колись наше славне козацтво обороняло нашу Церкву від усіх, що хотіли її знищити! Церква наша - свята, цс Божа інституція, і знищити її не в силі жодні ворожі зазіхання.
Для оздоровлення розслабленого суспільства нам треба передусім підтримки нашої Святої Церкви. Через нашого Святійшого Патріарха, єпископів і священство наша Церква навчає нас бути її вірними дітьми. Вона навчає нас, що головою Церкви є сам Ісус Христос, тому-то послух Церкві є послухом Синові Божому. Адже наша Церква бажає нам добра і щастя вічного! На тс прийшов на землю Син Божий, на те Він заснував Святу Церкву, щоб "вишукати і спасти тс, що загинуло" (Мт. 18, 11), та щоб "дати душу свою за спасіння многих" (Мт. 20, 28). В Церкві Божій маємо перебувати ціле своє життя і бути їй вірними. Не годиться покидатиїїза жодні скарби світу! Дуже сумне явище спостерігаємо тепер, коли нинішні християни не раз "за миску сочевиці" ладні кожної хвилини зрадити Церкву! Правдивий, чесний християнин цього не зробить! І коли будемо слухати голос Церкви навчаючої, то не буде серед нас нснависти. Любов і мир буде між нами, чого просимо в Бога. Кличе до нас Спаситель: "Перебувайте в Мені, а Я в вас, - бо, хто перебуває в Мені, а Я в нім, той приносить багато плодів" (Ів. 15, 4—5). І "коли збережете Мої заповіді, перебуватимемо в Моїй любові" (Ів. 15—10). Ще каже Господь: "Нову заповідь даю вам: щоб ви любили один одного, як я полюбив вас... і по цім пізнають, що ви - учні Мої, коли любов матимете між собою" (Ів. 13— 35—45). Якщо будемотак чинити, то зникне ненависть, заздрість, пімста - і так піднесемося з ложа упадку, з ложа важкої недуги, як піднісся і повернувся до повного здоров`я розслаблений паралітик!..
О безмежна доброто Божої любови! Ти безмежна, як безмежний світ, у якому ми живемо, ти глибока, як бездонне морс, ти всеобіймаюча! Ти обіймаєш кожну людину, ти покриваєш усі народи світу! Покрий же своєю добротою і наш розслаблений ворожою неволею нарід, що тепер прокинувся, увірував у Тебе й хоче бути здоровим!
Ми, Твої діти, віримо у вічність Твоєї любови, що переможе всі хвороби і навіть смерть. Твоя любов підняла розслабленого з ложа недуги. Просимо Тебе, Боже, відкрий очі нашим незрячим братам і цілому світові, що ще перебувають у своїм засліпленні розсвареними настільки, що страшно подумати -чим усе те може скінчитися! Дай нам, Господи, любов нелицемірну, але щиру й сердечну, що з`єднає і зміцнить наш нарід у цей трудний і вирішальний час. На Тебе єдиного ми надіємось, Тебе славимо й вірно будемо Тобі служити ціле наше життя! Господи Боже, благослови наш нарід, утверди Незалежність нашій страдній Батьківщині!
Амінь.