Проповіді

Дорогі Брати і Сестри!

В той самий час, як Христос, узявши з собою трьох улюблених апостолів - Петра, Якова й Івана, вийшов на гору Фавор і там преобразився, решта учнів лишилась внизу, під горою, де вже стала збиратися чимала громада. Якийсь чоловік привів із собою біснуватого сина і просив учнів, щоб оздоровили дитину. Учні пробували це зробити, але не змогли. Коли ж Ісус зійшов з гори на долину, нещасний батько став просити Ісуса, щоб Він врятував його сина, - і Спаситель одним словом вигнав нечистого духа. Тоді учні запитали Ісуса, чому вони не змогли цього зробити. Ісус відповів: "Цей рід недуги нічим не можна вигнати, тільки молитвою й постом". З цього бачимо, що піст і молитва - могутня зброя, якою треба воювати проти нечистого духа. Великого добродійства зазнав цей хлопчина від Ісуса: він з дитинства був оплутаний злим духом, що люто знущався над хлопчиною, завдаючи йому страшних мук. Терпів хлопець, а з ним його батьки, що безпорадно дивилися щодня на його терпіння. І нарешті всі його страждання скінчилися, бо ще тільки востаннє кинув біс тіло юнака об землю, і на поклик Ісуса дитина стала зовсім здоровою! Ісус взяв юнака за руку й віддав батькам.

Таке чудо, таке добродійство Божого милосердя, мої дорогі, повторюється кожного разу, коли розкаяний грішник припадає по стіп Ісуса в покірній сповіді, благаючи повернення здоров`я для своєї душі, визволення її з-під влади диявола, що здатний на безмежне підступництво й лють! І тільки всемогутня Божа сила й милосердя можуть вирвати людину з тієї неволі й розірвати пекельні кайдани.

"Тож поверніться до мене всім серцем, в пості, в плачі й риданні! І роздирайте серця ваші, а не одежу!" - каже старозавітний пророк Іоіль в другій главі, ст. 12 - 13. Ці слова пророка прикликають нас до покути, благань до Бога простити гріхи наші. Так, як ображений батько вимагає від дитини жалю за зневагу й перепросин, так само й Господь Бог, наш Отець Небесний, вимагає від нас перепросин у Святій Сповіді й покуті за гріхи наші і за зневаги, які ми Йому вільно чи невільно нанесли! Господь Бог не був би справедливим, коли б Він не стояв за Свою честь і гідність. Святою правдою є те, що Господь милосердний, але Його милосердя полягає саме в тому, що Він прощає тим, що каються, сповідаються і, прийнявши Святе Причастя, цебто Тіло і Кров Господні, обмиваються цією Святою Кров`ю і знову стають дітьми Бога Живого й послідовниками Ісуса Христа! Подібно і в наш новий, прекрасний, хоч і трудний, час на Батьківщині колишні грішники проти правди Божої покаялися, зрозумівши свої гріхи й провини, прийшли до Бога й, отримавши Його милосердне прощення, стали знову дітьми Божими. Український нарід радіє тим, що нашого полку прибуло і прибуває, що вчорашні грішники линуть до Церкви, оновлюються і нашу Святу Українську Православну Церкву оновлюють своєю новонабутою вірою й енергією.

День Сповіді - це найважливіший день цілого посту, бо в цей день Христос повертається до вашого серця. Ви в глибокій покорі визнаєте свої гріхи, а священик, в імені Христа, відпускає вам гріхи, і тоді ви чуєте слова: "Відпускаються твої гріхи". Свята Сповідь - це той квиток, з яким можна мандрувати до Неба, - адже сказав Христос: "Хто їсть Тіло Моє і п`є мою Кров, той приймає життя вічне, і Я воскрешу його в останній день Страшного Суду".

На цьому світі ми - подорожні. Ми неначе зібралися на летовищі й чекаємо на наш літак, що понесе нас в небесні оселі або відвезе в місце вічної покути, плачу й скреготу зубів! Нехай кожний сам себе спитає: а куди МЕНЕ повезе мій літак: чи вгору - чи в долину плачу?! Чи можете прочитати, що написано на вашім квитку? Вашим квитком є ваша совість, і якщо ви добре поглянете, то зможете відчитати, куди ви самі себе спрямовуєте! Пам`ятаймо, що гріх - це недуга душі! Як лікуємо своє тіло, так же треба лікувати й свою душу. Тож стараймося, немов до цілющої купелі, дістатися до Сповіді! Скажімо вслід за Блудним Сином: "Я встану й піду до Отця мого й скажу Йому: "Я негідний Твій син, прийми мене, як одного з Твоїх слуг!" І будьте певні, що Господь не погордує нашими смиренними й покаянними серцями і не відкине нас.

Спішім же до Господа, нашого Батька й Володаря! Мої дорогі! Для людини, що не вірить, життя не має розв`язки.

Ця людина не може знайти відповіді на запитання, щб мучать її, як от: "Пощо я тут на Землі? Звідки й куди я йду? Яка ціль мого життя? 1 що буде зі мною після смерти?" Так! Не лише такі хвороби, як тиф, інфлю-енца, грип, пістряк, розрив серця нищать наше тіло, а й далеко страшніші хвороби душі, що заражують цілі народи... Найяскравіший приклад такої хвороби - це "совєтський рай", який на наших очах, слава Богові, розвалюється. Нехай за це буде вічна слава й подяка Господеві! Зцілюється наш народ від цієї страшної хвороби, що, як той нещадний пістряк, руйнувала тіло й душу українського народу.

Я читав, що в одній лондонській церкві, в якій є крипти, а в них поховано визначних діячів, на однім гробі є напис: "В сумніві жив, умираю в непевності, куди Гіду - не знаю". Або ще таке: одного разу запитали китайця: "Для чого живеш і в що віриш?" А він відповів: "Живу, щоб добре попоїсти, випити й насолоджуватися світом, поки живу!" Скільки, мої дорогі, таких китайців у нашім українськім народі - і там, на Батьківщині, і тут, в діаспорі! Живуть вони тільки, щоб наїдатися, напиватися й розкошувати, а про добро для цілого народу і про спасіння своєї душі не дбають. Бо їм бракує віри.

А з чого складається невіруюча людина? Фізично й хімічно вона складається з води, що в ній можна випрати один обрус із нашого стола, з заліза, з якого можна зробити сім цвяхів, з вапна, яким можна побілити одну стіну в кімнаті, з графіту, з якого можна зробити аж 65 олівців, також із фосфору, з якого можна зробити коробку сірників, і трохи солі, якою можна посолити борщ. Це все можна купити по цінах (в часах інфляції!) за три долари! От що варте наше грішне тіло. Але душа, яка прагне до Бога, є неоцінна! Які ж ми щасливі, що воскресла наша Мати-Україна, що й наша Свята Українська Автокефальна Церква воскресла, яка відродилася й відокремилась від наших "зверхників", чужих нам і ворожих. Тепер ми маємо свою власну Ієрархію, з Патріархом Київським і всієї України на чолі! Тіло нашої нації вже не можна міряти на сірники, цвяхи й навіть долари, воно стало дороге, неоціниме! Нехай буде вічна дяка Господеві за всі дари, яку наш нарід одержав: вертається до нас наша слава і наша історична велич!

До Тебе, Царю Небесний, очі звертаємо: милість велику нам учини! Скарб наймиліший, який ми маємо, прадідну віру нам збережи! Любов святая хай буде з нами, Хай єдність, згода і мир цвіте!

Доля Вітчизни з Церквою Святою Вінець преславний Тобі сплете! Молимо, Боже, скріпи нам сили, По прадідівських веди слідах. Щоб ми бадьоро прапори носили, З Божим знаменням в наших серцях. Злагідни, Боже, болі великі, Нашу Вітчизну охороняй, І під покровом Твоєї опіки Волю, і щастя, і долю їй дай!

Спаси, Боже, й помилуй нас Твоєю благодаттю!

Амінь.