Проповіді

Дорогі Брати і Сестри!

Нині Перша Неділя Святого Посту - Неділя Святого Православія!

Чуємо нині заклик Ісуса Христа: "Ходи за Мною!" Час Великого Посту - це час слідування за Ісусом, який готував Себе на діло спасіння роду людського. Він і нині кличе нас, дітей Святої Української Автокефальної Церкви, іти за Ним, через Святий Піст слідувати за Ним, бо це час не тільки молитви, посту, але й рівночасно час добрих вчинків, їх Господь записує у Своїй небесній книзі. Кожний день нашого життя має окрему сторінку, на якій Господь записує і добре, і лихе, те, що ми добре зробили, те, що зле вчинили, і навіть те, що ми могли би зробити, але знехтували через нашу недбалість чи лінивство.

Людина не раз тратить багато часу на земні суєти. Але багато більше часу ми повинні би віддавати на корисні справи, для блага нашої душі, щоб і на землі запевнити собі спокій совісти, і на тім світі заслужити благословення - в Царстві Небеснім. До кожного доброго вчинку нам треба Божої помочі, тому треба часто звертатися з гарячим проханням до Святого Духа, щоб допоміг нам задумане добро, Богові приємне, виконати. Нехай же Дух Святий, Утішитель і Скарбник усього доброго, просвітить наш розум, щоб ми достойно провели цей Священний Піст з користю для нашого тіла і на спасіння душі нашої!

Дух Святий - третя Особа Божа, в цім ділі нам допоможе. Сказав Святий Павло в Посланні до Євреїв (гл. 11): "За Божим покликом у Старому Заповіті йшло багато святих мужів, що відрікалися маєтків -як Мойсей, що творив правду на землі; люди ці були сильні в боях, проганяли ворожі війська - як Гедеон, Варак, Самсон... Вони терпіли за Божу

правду, замикали пащі голодним левам - як пророк Даниїл; вони скитались по вертепах, земних проваллях, як Ілля; вони гасили силу вогню, як три молодці, що були кинуті в вогненну піч..."

"Вийди з дому батьків і йди в країну, що Я тобі покажу. Я поблагословлю тебе, і в тобі будуть благословенні всі народи на землі!..."

Тими словами Господь закликав Авраама, який послухав Божого голосу, покинув батьківський дім і став Праотцем Божого Сина.

А до Мойсея Господь сказав: "Іди до царя і виведи мій нарід з Єгипту, з дому неволі, і приведи його на добру землю!" І Мойсей послухав Голосу Божого й вивів жидів на волю, через Червоне море - до Обіцяної Землі. За голосом Божим ішли Гедеон, Варак і Самсон, які зібрали військо й оборонили свій край від нападу чужинців. У Вавілонській неволі відбувся суд над невинною жінкою Сусанною, яку було засуджено на смерть. Щоб утрятувати її, Господь покликав пророка Даниїла, що оборонив Сусанну від усіх обвинувачень, і блудних суддів покарали, а Сусанну звільнили.

Так ішли за голосом Божим святі мужі, пророки Старого Заповіту. Святий апостол Павло закликає нас: "І ми, коли бачимо стільки свідків, відложімо гордощі й гріх, терпляче йдімо, споглядаючи на провідника нашої віри - Ісуса Христа". (До Євреїв 12, 1).

Так`закликав Господь Бог людей чинити добро у Старому Заповіті, так Він закликає нас до цього й тепер... Ісус Христос говорить про блаженства, через які ми можемо заслужити собі місце в Небесній Батьківщині, як це записано у Святого євангеліста Матвія в гл. 5:

"Щасливі вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне; щасливі засмучені, бо вони будуть втішені; щасливі лагідні, бо вони унаслідують землю; щасливі голодні та спрагнені правди, бо вони насичені будуть; щасливі милостиві, бо вони помилувані будуть; щасливі чисті серцем, бо вони побачать Бога; щасливі миротворці, бо вони Синами Божими назвуться; щасливі вигнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне; щасливі ви, коли вас будуть ганьбити, і гнати, і несправедливо вам наговорювати різні лихі слова проти Мене, - радуйтеся і веселітеся, бо велика нагорода буде вам на небесах!.."

Хто ж є ті убогі духом? Це ті, що цінують добро Небесне: добрі діла, а не земні суєти. Адже були такі князі й вельможі, що відрікалися всіх земних благ і утіх і служили Господеві, Його Святій Церкві і своєму народові. "Щасливі засмучені, ті, що плачуть" - це ті, що плачуть і жалують за свої гріхи. Щасливі вони, коли плачуть, тому, що каються перед Богом. "Щасливі лагідні..." - це ті, що вміють опанувати се-бе,стримати свою нетерпеливість, гнів, заздрість, пімсту, ті, що ніколи не нарікають, як стріне їх якесь горе-нсщастя або коли інші їх ображають

або зневажають. "Щасливі голодні і спрагнені правди..." - це ті, які щиросердно бажають, щоб на землі була справедливість, щоб у світі діялася Воля Божа і шанувалась наука Ісуса Христа. Той духовий голод, та жадоба правди - це любов до всього доброго, це бажання стати ще кращими і здатися у всім на ласку Божу. "Не Моя, а Твоя нехай діється воля!" "Щасливі милостиві, бо їх помилують", - каже Ісус Христос. Так, як кожна людина має тіло й душу, так мусить вона мати серце й для ближнього і його душі. Щодо тіла, то треба голодного нагодувати, спраг-неного напоїти, нагого зодягнути, подорожнього в свій дім прийняти, недужого відвідати, а також ув`язненого потішити й померлого похоронити. Відносно ж душі, то з милосердя належить грішника направити на дорогу правди, невігласа - навчити, того, хто сумнівається, -порадити, сумуючого розрадити, кривду терпеливо перенести, образу від серця простити - і за живих і мертвих молитися.

"Блаженні (щасливі) чисті серцем..." - цс ті, що матимуть змогу Бога побачити, - каже Святе Письмо. Це ті праведні люди, що не мають за собою гріхів. Святий Іван Золотоустий каже, що це такі, що мають всі чесноти і не мають докорів сумління, яке і є нашим суддею! "Щасливі миротворці, бо вони Синами Божими назвуться..." Цими словами призначає Спаситель до Неба людей згідливих, що цілим серцем люблять спокій, свою Святу Церкву і свій побожний нарід.

Коли поміркуємо над тими прекрасними прикметами, котрими Святе Письмо означило людей праведних, то саме такими являються наші герої-мученики, що за правду, за любов до ближнього, до людей і свого цілого народу відреклися від благ світу цього й пішли в тюрми та на заслання. Довгі роки вони відмучилися в нелюдських злиднях, багато з них уже перенеслися в кращий світ і сидять поруч із Отцем Небесним, а ті, що все перетерпіли й повернулися до нас, слабі тілесним здоров`ям, але незмірно сильні духом, стали нашими провідниками й привели вже Україну до Нсзалсжности.

Часом буває незгода між людиною і Богом, коли людина грішить і в своїм серці встановлює свої закони, занедбуючи закони Божі. Незгода спалахує між людьми, коли вони сваряться й ворогують. Згідлива людина мириться з Богом через Святу Сповідь і через дотримання Заповідей Божих і мириться зі своїми ближніми, прощаючи їм усі кривди.

Згідлива людина робить усе можливе, щоб бути у згоді з усіма, навіть із тими, що її кривдять, і першою подає руку до згоди. Так поводились і поводяться всі праведні люди. Є ще одна ознака, по якій можна пізнати, хто дістанеться до Неба, а саме: коли хто терпить за правду, то Христос каже: "Щасливі вигнані за правду, бо для тих є Царство Небесне". Давно, на початку християнства, перші християни багато терпіли від жидів і поган, що завдавали їм різних мук і переслідувань. Перший, хто прийняв

смерть за християнство, був святий Степан, а за ним тисячі тисяч гинули мученицькою смертю... А в найновіші часи, в нашій любій Україні, скільки мільйонів - майже двадцять - загинуло від рук безбожників -комуністів і північних займанців! Скільки розстріляно, заслано на каторги в далекі північні й азійські табори насильної праці! Скільки поклали там свої кості - усіх імен не знаємо, але напевно Господь поселив їх у Своїх небесних оселях. За них ми молимось і співаємо їм Вічную Пам`ять, бо ніколи їх не забудемо, так як і Господь, що пригортає їх до Своїх Божих грудей. Бо Христос сказав: "У Домі Мого Отця є багато мешкань" (Ів. 14, 2). Тож буде там місця досить для всіх праведників, і кожного з них там сердечно привітають. Амінь.

ЧОМУ ПЕРША НЕДІЛЯ ПОСТУ НАЗИВАЄТЬСЯ НЕДІЛЕЮ ПРАВОСЛАВ`Я?

Ціле восьме століття і до половини дев`ятого - це були часи Греко-Римської держави, в яких переслідувано Церкву Божу. Це були часи єретиків, під яких вплив підпадали царі... Іконоборці! Коли в 742 році помер цар Теофіл і почала царювати Цариця Теодора, вона була вірною дочкою Святої Церкви, і вона шанувала святі Ікони-образи. За її володіння в році 787 був скликаний Вселенський Собор, на якому осуджено єретиків і привернено шанування Ікон-образів. Це була перемога для Церкви Христової, тоді ще з`єднаної в одно. Тоді-то і установлено назвати першу неділю Великого Посту - Неділею Святого Православ`я, Неділею побіди над єретиками!

Це свято дуже урочисто обходила УП Церква в Україні. В цю неділю читали священики по Церквах АНАФЕМУ на всіх єретиків!

Після нещасної Переяславської Угоди за Богдана Хмельницького Москва закріпостила Українську Православну Церкву, а коли наш великий гетьман Іван Мазепа програв бій під Полтавою в 1709 році - тоді-то цар Петро наказав у всіх церквах викликати Мазепу. Але в 1918 році після проголошення ЧЕТВЕРТОГО УНІВЕРСАЛУ - вільна Українська Автокефальна Церква зняла цю нещасну анафему!!!