Різдвяне послання

Патріарха Київського

і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

Преосвященним архипастирям,

боголюбивим пастирям,

чесному чернецтву і всім вірним

Української Православної Церкви

Київського Патріархату

Дорогі браття і сестри!

Христос народився, славімо Його!

Рік тому християнський світ відзначив 2000-ліття Різдва Христового. Здавалося б, усвідомивши значення народження Сина Божого на землі від Пресвятої Діви, християни повинні з більшою надією дивитися у майбутнє. Але відомі події у Сполучених Штатах викликали страх і невпевненість у завтрашньому дні у певної частини людей в Америці та Європі. Чи є підстави для такого­ сумніву? Звичайно, є! Але тільки для тих християн, які перестали бути світлом світу і сіллю землі (Див.: Мф. 5, 13–14). Якщо сіль втрачає свою якість, то, за словами Христа Спасителя, її викидають на потоптання.

Ці так звані християни поставили в центр історичного процесу не Бога, а людину; науково-технічний прогрес, а не Царство Боже; матеріальні, а не духовні цінності. Різдво Христове нагадує нам, що в центрі історії є Бог. Він із небуття створив світ, Він же і промишляє над ним.

Під час різдвяного богослужіння ми часто чуємо церковний піснеспів: “З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!” Що означають ці слова? Вони свідчать про те, що з безмежної любові до людей, щоб спасти нас від гріха і смерті, величний Бог принизив Себе і став смиренною людиною.

Якщо з нами Бог, то чого нам боятися? Для віруючих не страшні ні смерть, ні її причина – гріх, бо Син Божий для того і народився, щоб Своєю смертю і воскресінням подолати смерть, заснувати Церкву і дати нам, людям, благодатну силу і можливість визволятись і очищатись від гріха. Ісус Христос приніс на землю Царство Боже, яке тому і називається Божим, що його центром є Бог. Для тих християн, у чиїх серцях існує Царство Боже, не страшні ніякі світові катаклізми і потрясіння, бо з ними Всемогутній Бог. Хто хоче бути впевненим у майбутньому,­ той повинен триматися рукою за ризу Божу. І Бог такого християнина не посоромить і захистить від усякого зла.

Християнином є тільки та людина, яка приймає Христа як абсолютну Істину і Правду, як єдиного Бога-Творця і Бога-Спасителя. Ми рішуче відкидаємо усяку спробу поставити Ісуса Христа хоч би й на почесне місце, але все ж у ряд інших “засновників релігій” або “великих вчителів людства”. Християнство стоїть перед нами у всій своїй виключності і непорівнянності. Воно ні в якому разі не може розглядатися як одна зі світових ре­лігій. Християнство є релігією, відкритою Самим Богом, а не заснованою людиною, якою б вона не була великою.­

Тримаючи високо прапор християнства, ми не відкидаємо інші релігії, які існують у сучасному світі. Ми цінуємо в них усе те, що не протирічить християнству, тобто те добро, яке сучасною мовою називається загальнолюдськими цінностями.

Церква Христова святкує Різдво Христове, щоб нагадати християнам, які втрачають надію у цьому світі, що Бог не залишив людство на самоті зі злом. Для того, щоб бути впевненим у земному житті, мати міцну надію, треба кожній людині духовно відродитися у приватному житті. Моральне оздоровлення суспільства через окрему людину є місією Церкви. Соціальне служіння має важливе значення, але набагато важливішим є духовне відродження. Недаремно Христос Спаситель сказав: “Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам” (Мф. 6, 33), тобто турбуйтеся насамперед про духовні цінності, а матеріальні будуть наслідком вашого духовного життя.

Церква закликає своїх послідовників до активної участі у суспільному житті, але при цьому до такої участі, яка б ґрунтувалася на засадах християнської моралі. Це означає також, що християнство повинно давати відпо­відь на сучасні проблеми.

Українська держава існує уже десять років. У неї ще багато проблем, однією із них є проблема розділеного православ’я. Для консолідації суспільства, для утвердження незалежності України потрібна єдина помісна православна Церква. Коли ми говоримо про помісну Церкву, ми маємо на увазі автокефальну, тобто повністю незалежну, а не автономну Церкву, яка є лише частково незалежною. Церковна автономія, як і будь-яка автономія, утверджується для збереження влади центру. Незважаючи на всі труднощі і протидії, віримо, що в Україні буде єдина Українська Православна Церква. Без Української Церкви не буде Української держави, а без Української держави не може бути Української Церкви. Покладаючись на Бога, ми впевнені, що буде і Українська держава, і Українська Церква. Різдво Христове є запорукою нашої надії.

У цей святковий день сердечно вітаю вас, дорогі браття і сестри, і всіх християн України з Різдвом Христовим і Новим роком. Поздоровляю зі святом і наших земляків-українців, розсіяних по всьому світу, які люблять свою Батьківщину і всіляко допомагають утвердженню Української держави. Вітаємо з Різдвом Христовим Президента України Леоніда Кучму, Верховну Раду і її Голову Івана Плюща, Український уряд і Українські Збройні Сили. Нехай Господь наш Ісус Христос, Який народився у Вифлеємській печері, подає їм мудрість, духовні сили вірно служити українському народу.

Прославляючи Різдво Христове, смиренно дякуємо Богові за всі Його благодіяння, за радість і скорботи, за Його безмежну любов до нас, грішних. Нехай милість Господня перебуває на нас і на Україні нашій і в грядущому році.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зі всіма нами.

Христос народився, славімо Його!

Різдво Христове

2001/2002 р.