29.1. Вознесіння Ісуса Христа
На сороковий день після Воскресіння Ісуса Христа Господь зібрався з ними, повчав, подав їм останній урок Своєї науки:
– Так написано і так належало постраждати Христові й воскреснути з мертвих третього дня. І проповідуване буде в ім’я Його покаяння і прощення гріхів у всіх народів, починаючи від Єрусалиму. І ви є свідки цього. Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє усякому творінню. Хто увірує і охреститься, той буде спасенний.
Тих, хто увірував, будуть супроводжувати ось такі знамення: ім’ям Моїм виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами, братимуть змій, і коли щось смертельне вип’ють, не зашкодить їм, покладуть руки на хворих і вони одужають.
Потім Ісус сказав їм, що незабаром пошле на них Святого Духа.
До того часу, – велів їм Спаситель, – не розходитись з Єрусалиму.
– Я пошлю обітницю Отця Мого на вас; ви ж залишайтеся в місті Єрусалимі, аж поки не набудете сили з висоти. Адже Іван хрестив водою, а ви через кілька днів будете похрещені Духом Святим.
Впродовж цієї бесіди Ісус Христос вивів учнів Своїх з Єрусалиму в бік Віфанії, що знаходилася на східному схилі Оливної гори. З ними була Мати Господа нашого Ісуса Христа – Пресвята Богородиця Діва Марія з родичами Своїми, а також деякі жінки. Вони зійшли на Оливну гору.
Учні уважно слухали Ісуса і зраділи від Його проповіді. Вони обступили Ісуса і почали розпитувати, вважаючи, що Ісус відновлюватиме царство Ізраїлю.
Спаситель мовив до них:
– Ні ви та ніхто не знає час і добу, а тільки Отець! Ви ж приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете проповідувати про Мене в Єрусалимі, по всій Юдеї, Самарії та навіть до краю землі, тобто у всьому світі.
Коли це промовив Ісус, підніс Свої руки, поблагословив учнів Своїх і, коли благословляв, став віддалятися від них, став підноситися вгору і невдовзі хмара забрала Його з перед очей учнів.
Яке пречудове видовище! Господь, благословляє і, благословляючи, возноситься на небо і віддаляється від землі, від них.
Це означає, що Ісус не хоче припинити Свого благословення, продовжує і продовжує благословляти їх, людей, Свою Церкву, всіх віруючих у Нього.
Так Спаситель і Господь Бог наш Ісус Христос – надія наша і надія світу – вознісся над людством Своїм на небеса і сів праворуч Бога Отця Свого.
Учні вклонилися Господеві, Який вознісся. Довго стояли і дивилися на небо Йому вслід.
Тоді перед ними з’явилися два Ангели в білих шатах і промовили:
– Мужі Галілейські! Чого ж ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, знову прийде на землю в такий же спосіб, в людській плоті, як ви бачили Його під час Вознесіння на небо.
Після цього учні Ісуса Христа повернулися в Єрусалим з великою радістю. Вони цілком переродилися за ці 40 днів, перебуваючи з Христом, від Воскресіння до Вознесіння. Всі вони залишилися в Єрусалимі й чекали сходження Святого Духа.
Апостоли пішли в храм Божий і одностайно перебували у молитві. Вони славили Господа і складали Йому подяку.
У ці дні з інших учнів Христових апостоли жеребкуванням вибрали дванадцятого апостола Матвія на місце Юди-зрадника, який загинув.
Ісус Христос вознісся на небо. Він невидимо завжди знаходиться на землі між людьми, між віруючим. І знову Ісус прийде на землю у видимий спосіб, щоб судити живих і мертвих, які тоді воскреснуть.
Після цього настане вічне життя: для віруючих і благочестивих – у повному блаженстві; для невіруючих і грішників – у великих муках.
29.2. Сходження Святого Духа на апостолів
Настало свято єврейської П’ятидесятниці. Це свято євреї святкували в пам’ять Синайського Законодавства. Адже на горбистій місцевості Півдня Аравії на горі Сінай, або Хорив, Господь з’явився Мойсею і дав євреям Закон, тому всі учні Христові зібралися в Єрусалимі.
Це був п’ятдесятий день після Воскресіння Христового.
Всі Дванадцять апостолів разом з Божою Матір’ю та з іншими учнями Христовими, з віруючими в Нього знаходилися в одній світлиці в Єрусалимі.
Була третя година за єврейським часом, за нашим часом – дев’ята година ранку.
Раптом з неба вчинився шум, немов від сильного вітру. Немов чимось світлим наповнився весь дім, де знаходилися апостоли, Богоматір, учні, віруючі. Начебто вогняне полум’я з’явилося над людьми, схоже на багаття у вигляді полум’яних язиків. Ці полум’яні язики пересувалися над головами кожного із присутніх, зупиняючись якусь мить над головою усякого.
Присутні переповнилися Духом Святим.
Просвітлилися і збагатилися їх знання, розсуд, розум, інтелект. Всі стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали.
Таким способом Дух Святий зійшов на всіх разом. Він дав здатність і силу проповіді Христової всім народам світу.
Святий Дух зійшов у вигляді вогню. Це означає, що сила цих людей та їх послідовників християн опалятиме гріхи, очищатиме людину від гріхів, освячуватиме і зігріватиме душі вірних.
З нагоди єврейської П’ятидесятниці в Єрусалимі зібралося дуже багато людей, які поприходили з різних кутків землі, з різних країн. Почувши шум, багато людей зібралися біля будинку, де були апостоли, Богоматір, учні й віруючі в Ісуса. Коли вони почали говорити з людьми, ці люди дивувалися. Вони були вражені тим, як так, всі вони галілейці, говорять з нами, а ми їх розуміємо, хоч ми розмовляємо різними мовами. Як вони можуть розмовляти різними мовами про великі діла Божі?
Для простих людей це було загадкою, але для Бога все можливе, для Нього немає нічого нездійсненного. І такий дар мудрості та можливості спілкуватися будь-якою мовою, якою будь-хто говорить на Землі, дав Господь Бог апостолам, Богоматері, учням й віруючим в Ісуса.
Серед людей завжди знаходяться не схожі на інших. Вони почали говорити, що ці люди понапивалися вина, п’яні й розмовляють по-різному.
Тоді до людей звернувся апостол Петро і сказав:
– Вони не п’яні, на них зійшов Дух Святий, як обіцяли пророки. Чи знаєте ви, – продовжував Петро, – що Ісус Христос, Якого юдеї мордували і розіп’яли, воскрес із мертвих потім вознісся на небо і сьогодні, у свято єврейської П’ятидесятниці та 50 днів після Воскресіння Господа, послав і злив на них Духа Святого, тому вони говорять різними мовами.
– Знай, народе ізраїльський, – закінчував Петро, – що Бог послав Месією, Спасителем і Христом Цього Ісуса Галілеянина із Вифлеєму, Якого ви розіп’яли.
Ця проповідь апостола Петра так подіяла на людей, що багато з них увірував в Ісуса Христа. Вона почали розпитувати Петра й решту апостолів:
– Що нам робити, мужі браття?
– Покайтеся і охрестіться в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів. Тоді ви отримаєте дар Святого Духа, – відповідали вони.
У цей день у вірували і прийняли хрещення близько трьох тисяч людей юдеїв, язичників та інших.
Так почала формуватися і розповсюджуватися на землі свята Христова Церква. Апостоли проповідували у різних країнах. Християнська віра швидко поширювалася по світу. Апостоли висвячували священиків – пастирів Церкви.
† † †