Ісус Христос прорік,що спіткає в майбутньому увесь наш світ і всіх людей. Він учив, що настане кінець світу, і земне життя людського роду закінчиться; тоді Він удруге прийде на землю і воскресить усіх людей (тоді тіла усіх людей знову з`єднаються зі своїми душами й оживуть), і вчинить тоді Ісус Христос суд над людьми, і віддасть кожному за ділами його. "Не дивуйтеся цьому, – сказав Ісус Христос, – бо настане час, в який усі, хто знаходиться у гробах, почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть; і вийдуть з могил – одні, хто чинив добро, для вічного, блаженного життя, інші, які чинили зло, для осудження".
Ученики Його запитали: "Скажи нам, коли це буде і яка ознака Твого (другого) пришестя і кінця світу?"
У відповідь на це Ісус Христос попередив їх, що раніше пришестя Його у славі на землі настануть такі тяжкі для людей часи, яких ще не бувало з початку світу. Будуть різні стихійні лиха, голод, моровиці, землетруси, часті війни. Примножаться беззаконня; віра ослабне; у багатьох охолоне любов одне до одного. З`явиться багато фальшивих пророків і вчителів, які спокушатимуть людей і розбещуватимуть їх згубними вченнями. Та спочатку буде проповідано Євангеліє Христове по всій землі, на свідчення усім народам.
Перед самим кінцем світу будуть великі страшні знамення на небі; море хвилюватиметься і збуриться; сум і відчай опанують людьми, так що вони тремтітимуть від страху і від очікування лиха для всього світу. В ті дні, після скорботи тієї сонце затьмариться, місяць не дасть свого світла, зірки спадуть з неба і сили небесні захитаються. Тоді з`явиться на небі знамення Ісуса Христа (хрест Його); тоді заплачуть усі племена земні (від страху суду Божого) і побачать Ісуса Христа, що йде на хмарах небесних із силою і славою великою. Як блискавка сяє на небі, від сходу до заходу (й одразу буває видимою скрізь), таким (видимим для всіх, раптовим) буде пришестя Сина Божого.
Про день і час Свого пришестя на землю Ісус Христос не сказав ученикам Своїм: "Про те знає лише Отець Мій Небесний", – сказав Він, – і вчив бути завжди готовими до зустрічі Господа.
(Див.: Ін 6, 24–29; Мф 24, 3–44; Мк 13, 3–37; Лк 17, 20–37; і 21, 7–36).