Ваал , Баал (фінік. `володар`) - головний бог фінікійської релігії.
Ваджраяна (санскр. `діамантова колісниця`) - напрямок в буддизмі махаяни (1 тис. н.е.). У В. широко застосовуються йогічні практики.
Вакх - давньоримський бог винарства, ім`я Діоніса.
Вакханалії (лат.) - свята та оргії на честь Вакха. В. були розповсюджені в Італії з ІІ ст. до н.е..
Валькірії (ісланд.) - в сканд. міфології войовничі діви, підпорядковані Одіну.
Вальпургієва ніч - в герм. міфології ніч на 1 травня (день св. Вальпургії), час щорічного шабашу відьом на горі Брокен та в інших місцях.
Вальхалла , вальгала (ісланд. `чертог вбитих`) - в сканд. міфології своєрідний рай хоробрих воїнів, що належить Одіну.
Варни (санскр.) - (інд.) чотири класи суспільства: брахмани (священнослужителі), кшатрії (воїни), вайш`ї (господарі), шудри (служники).
Варфоломіївська ніч - ніч 24 серпня 1572 року, підчас якої фр. католики провели криваву розправу над гугенотами.
Ватикан - теократична держава на території Риму, на чолі якої стоїть Папа Римський. У В. знаходиться його резиденція, кат. святині.
Ваххабіти - послідовники радикальної течії в ісламі, що виникла в XVIII ст..
Вебер Макс (1864-1920) - нім. соціолог, дослідник релігії, автор книг: `Протестантська етика і дух капіталізму` (1904), `Зібрання творів по соціології релігії` тт 1-3 (1921).
Веданта (санскр. `завершення Вед`) - течія індійської філософії (з сер. І тис. до н.е.), повязана з індуїзмом. До видатних мислителів В. належали Шанкара, Рамакрішна, Вівекананда, Шрі Ауробіндо Гхош.
Веди (санскр. `священні знання`) - (кін. ІІ - поч. І тис. до н.е.) священні давньоінд. збірки, що включають: гімни богам (Рігведа), ритуально-обрядові інструкції (Самаведа), описання ритуалів (Яджурведа), заклинання (Атхарваведа). На основі В. виникла ведична релігія, брахманізм та індуїзм.
Велес - (слов.) бог, покровитель скотарства.
Вельзевул - (єванг.) демон.
Венера - римська богиня весни, любові та краси. Відповідає Афродиті.
Вівекананда (Наредранатх Датт) (1863-1902) - індійський мислитель, пропагандист ідей веданти на Заході, учень Рамакрішни і організатор товариства його послідовників: `Місії Рамакрішни` (1897). Твори: `Практична веданта`, `Карма-йога`, `Бхакті-йога`.
Вівтар - жертовник, (христ.) стіл для приготування жертви та частина храму, де він знаходиться. В православних храмах В. як правило відділений від іконостасом.
Відьма - згідно з народними повір`ями жінка, що завдяки зв`язкам з нечистою силою має надприродні властивості, і може завдавати шкоду людям та худобі.
Вікарій (лат. `заступник`) - (христ.) замісник (або помічник) духовної особи.
Вільнодумство - критичне ставлення до пануючої ідеології, вужче: скепсис по відношенню до панівної релігії.
Вінчання - (христ.) здійснення таїнства шлюбу.
Віра - безсумнівна впевненість, переконаність в чомусь.
Вірні - (христ.) ті, що прийняли хрещення і належать до церкви.
Віровчення - система поглядів прихильників певного релігійного напрямку, церкви, що як правило, включає догматику, основні принципи теології та ін..
Віросповідання - належність людини до певного релігійного напрямку, організації (церкви, громади).
Вісаріон (Сергій Тороп, н. 1951 р.) - засновник Церкви Останнього Завіту.
Віфлеєм - нині Бейт-Лахм, місто, де згідно з Євангеліями, народився Ісус Христос.
Вішну - (інд.) бог - охоронець світу, один з богів Тримурті.
Волхви (санскр. `вал` - `горіти, світити`) - 1) (бібл.) східні мудреці, 2) (слов.) чарівники, віщуни.
Воскресіння - 1) В. Ісуса Христа - центральна подія Євангелій (див. Пасха); 2) В. мертвих - подія, пов`язана з кінцем цього світу, очікувана в іудаїзмі, християнстві та ісламі.
Вселенські собори - (прав., кат) зібрання вищого духовенства християнської церкви, що відбувались в ІV - VІІІ ст. (всього сім); більш пізні зібрання визнаються В.с. лише католицькою церквою.
Вулкан - давньоримський бог вогню.
В`яса (др.інд. `той, що розділив`) -напівлегендарний упорядник Вед та автор Махабхарати.