Нещодавно побачила світ чергова новинка видавничого проекту „Запізніле вороття”, який ось уже декілька років здійснює київське видавництво „Наша культура і наука” спільно з Фундацією імені митрополита Іларіона (Огієнка) – не друкований досі в Україні твір Івана Оієка „Свята почаївська лавра”[1].
Пропонована книга складає сьомий том названого видавничого проекту. Досі у двох серіях „Запізнілого вороття” (перша -„Рукописна спадщина та друга - „Зарубіжні першодруки”) вийшли такі праці митрополита Іларіона : „Історія української літературної мови”, „Українська культура”, „Українське монашество”, „Тарас Шевченко”, „Розп’ятий Мазепа”, „Богдан Хмельницький”. Нумерація томів здійснюється окремо в кожній серії.
Видання третього тому другої серії – „Свята Почаївська лавра” – Фундація здійснює у відповідь на спалення на території Почаївської лаври примірників цієї книги, а також інших українських книжок, виданих у Канаді й надісланих нашими земляками до своїх родичів на Тернопілля.
Таке нечуване блюзнірство було зініційоване московськими ченцями, в руках яких ще від радянських часів перебуває ця українська святиня. Масла в огонь додало розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року, яким створено умови для позбавлення Почаївської лаври статусу національного заповідника та передачі її в руки ченців Московського патріархату.
Агресивно налаштовані до України і української мови насельники монастиря не хочуть, аби віруючі й паломники різних конфесій, які сотнями щодня приїздять до Почаєва з близьких і далеких країв, могли пізнавати правдиву історію цього славного колись осередку українського духу, просвіти і волі. До розпаленого сучасними інквізиторами книжкового багаття вони кидали ту книгу, яка своїм глибоко переконливим змістом спроможна пробудити у будь-якого „хохла” й „малороса” бух національної гідності й самопошани.
Видання книги здійснено з благословення Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Як зазначає у своєму передньому слові до цього унікального видання архієпископ Димитрій (Рудюк), митрополит Іларіон (Огієнко) не просто написав історію Святої Почаївської лаври. Він її вистраждав, нею був одухотворений і її минулу славу хотів передати для нащадків. Доля цієї книги така ж складна, моментами трагічна , як і самої західноукраїнської святині. Але святитель дуже хотів, щоб її прочитав кожний українець, наново переживши разом з обителлю її величну історію.
Зважаючи на суспільний резонанс, викликаний спаленням канадського видання цієї книги московськими монахами в Почаєві, видавництво „Наша культура і наука” планує зробити широку презентацію Огієнкової „Святої Почаївської лаври” на Кременеччині та в Києві.
 
 
[1] Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Свята Почаївська лавра / Упоряд., авт. передмови М. С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 2005. – 440 с., іл.. (Видавничий проект Фундації ім.. митрополита Іларіона (Огієнка) „Запізніле вороття”. Серія 2. „Зарубіжні першодруки”)
 
 
Популярний посібник для віруючих
 
У Київській духовній академії і семінарії відбулася презентація новинки видавництва „Наша культура і наука” – „Православне Богопочитання як досвід віри”[1]. Автор цього популярного посібника для віруючих – протопресвітер Степан Ярмусь, відомий у діаспорі й Україні церковний і громадський діяч, філософ і богослов, редактор і видавець, який живе і працює в Канаді. Прикметно, що новинка побачила світ якраз напередодні 80-річного ювілею Степана Онисимовича.
Це вже шоста його праця, що була видана в Україні за останні роки. Нова книга присвячена віронавчальним основам православної віри. Детально розглядається порядок відправ і зміст богослужінь добового циклу (Вечірні, Повечір’я, Полуночниці, Утрені, Служби Часів, Обідниці), високе духовне наповнення Божественної літургії, чин звершення Святого Причастя для вірних тощо.
Книжка вийшла з благословення Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Переднє слово до видання написав кандидат богословських наук, ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Димитрій. А з ґрунтовною післямовою про життєвий і творчий шлях автора в книзі виступає доктор філологічних наук професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Тимошик.
У передньому слові, зокрема, зазначається: „У запропонованій книзі автор як талановитий богослов, за плечима в якого – величезний досвід богоспілкування, вказує на центр всього добового кола богослужінь – Святу Євхаристію. Він знову і знову переживає її з людиною, для якої ця безкровна жертва запропонована. У зв’язку з цим отець-протопресвітер, будучи ще й талановитим пасторогологом, намагається з’єднати поняття літургійного священика з віруючими, з паствою під час євхаристійного канону у спільній молитві до Бога, у співпереживанні.
З ініціативи Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) близько сотні примірників цієї цікавої за змістом і формою викладу матеріалу книги було поширено на благодійних засадах серед учасників всеукраїнської наради керівників недільних духовних шкіл, яка проводилася нещодавно за підтримки УПЦ Київського патріархату в Житомирі.
 
 
[1] Ярмусь С. О. Православне Богопочитання як досвід віри: Популярний посібник для вірних / Упорядкув. і післямова М. С. Тимошика. Переднє слово архієп. Димитрія Рудюка. – Київ-Вінніпег, 2005. – 104 с.
 
Аліна ТИМОШИК