1. Павло, з волi Божої апостол Iсуса Христа, за обiтницею життя в Христi Iсусi, 2Тимофiю, улюбленому синовi: благодать, милiсть, мир вiд Бога Отця i Христа Iсуса, Господа нашого.
3Дякую Боговi, Якому служу вiд прабатьків iз чистою совiстю, що безперестанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень i вночi, 4i бажаю бачити тебе, згадуючи про сльози твої, щоб менi сповнитися радiстю, 5пам’ятаючи нелицемiрну вiру твою, яка ранiше була в бабусі твоєї Лоїди i в матерi твоєї Євникії‚ впевнений, що вона i в тобi. 6Iз цiєї причини нагадую тобi зiгрiвати дар Божий, який у тобi через покладання рук моїх. 7Бо дав нам Бог духа не страху, а сили, і любови, і цнотливости. 8Отже, не соромся свідчення Господа нашого Ісуса Христа, ні мене, в’язня Його; але страждай з благовістям Христовим силою Бога, 9Який спас нас і покликав покликом святим, не за ділами нашими, а з волі Своєї і благодаті, яка дана нам у Христі Ісусі раніш вічних часів, 10а нині відкрилася явленням Спасителя нашого Ісуса Христа, Який зруйнував смерть і явив життя і нетління через благовістя, 11для якого я поставлений проповiдником, i апостолом, i вчителем язичникiв. 12З цiєї причини я i страждаю так; але не соромлюсь. Бо я знаю, в Кого увiрував, i впевнений, що Вiн має силу зберегти передання моє на той день. 13Тримайся взiрця здорового вчення, яке ти чув вiд мене, з вiрою i любов’ю, в Христi Iсусi. 14Бережи добрий заповiт Духом Святим, що живе в нас.
15Ти знаєш, що всi асiйськi залишили мене; мiж ними Фiгелл та Єрмоген. 16Hехай дасть Господь милiсть дому Онисифора за те, що вiн багаторазово покоїв мене i не соромився кайданiв моїх, 17а, бувши в Римi, з великим старанням шукав мене i знайшов. 18Hехай дасть йому Господь знайти милiсть у Господа в той день; а скiльки вiн служив менi в Ефесi, ти краще знаєш.
 
2. Отже, змiцнюйся, сину мiй, у благодатi Христом Iсусом, 2i що чув вiд мене при багатьох свiдках, те передай вiрним людям, якi були б спроможнi й iнших навчити. 3Отже, терпи страждання‚ як добрий воїн Iсуса Христа. 4Hiякий воїн не зв’язує себе з дiлами житейськими, щоб догодити воєводi. 5Аякщо хто i змагається, не одержить вiнка, коли незаконно буде змагатися. 6Трудящому хлiборобовi першому належить покуштувати плодiв. 7Розумiй, що я кажу. Hехай дасть тобi Господь розумiння в усьому.
8Пам’ятай Господа Iсуса Христа вiд сiмені Давидового, що воскрес iз мертвих за благовiстям моїм, 9за яке я страждаю навiть до кайданiв, як злодiй; але для слова Божого немає кайданiв. 10Тому я все терплю заради обраних, щоб i вони одержали спасiння в Христi Iсусi з вiчною славою. 11Вiрне слово: коли ми з Hим померли, то з Hим i оживемо; 12коли терпимо, то з Hим i царювати будемо; коли вiдречемося, i Вiн вiдречеться вiд нас; 13коли ми невiрнi, Вiн перебуває вiрним, бо Себе зректися не може.
14Це нагадуй, заклинаючи перед Господом не сперечатися, що нiтрохи не служить на користь, а на розлад тих, що слухають. 15Старайся представити себе Боговi достойним, працiвником бездоганним, який вiрно подає слово iстини. 16Авiд непотрiбного марнослiв’я вiддаляйся; бо вони ще бiльший успiх матимуть у нечестi, 17i слово їхнє, як рак, буде розповсюджуватись. Такi є Гiменей i Филип, 18якi вiдступили вiд iстини, кажучи, що воскресіння вже було, i руйнують у деяких вiру. 19Та тверда основа Божа стоїть, маючи печать цю: “Пiзнав Господь Своїх”; i “Hехай вiдступить вiд неправди кожен, хто сповiдує iм’я Господа”. 20Ау великому домi є сосуди не тiльки золоті та срiбні, а й дерев’яні та глиняні; i одні у почесному, а iнші у низькому вживаннi. 21Отже, хто буде чистий вiд цього, той буде сосудом на честь, освяченим i благопотрiбним Владицi, придатним на всяке добре дiло. 22Юнацьких похотей уникай, а тримайся правди, вiри, любови, миру з усiма, хто кличе Господа вiд чистого серця. 23Вiд нерозумних та безглуздих змагань ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки; 24раб же Господній не повинен сваритися, а бути до всiх привiтним, повчальним, незлобливим, 25з лагiднiстю наставляти противникiв, чи не дасть їм Бог покаяння до пiзнання iстини, 26щоб вони звiльнилися вiд тенет диявола, який упiймав їх живими у свою волю.
 
3. Знай же, що в останнi днi настануть тяжкi часи. 2Бо люди будуть самолюбнi, срiблолюбнi, зарозумілі‚ гордi, лихослiвнi, батькам непокiрнi, невдячнi, неправеднi, недружелюбнi, 3непримиреннi, нестриманi, жорстокi, ненависники добра, наклепники, 4зрадники, зухвалi, пихатi, бiльше розкошолюбнi, нiж боголюбнi, 5що мають вигляд побожности, а сили її зреклися. Вiд таких вiддаляйся. 6До таких належать тi, що вкрадаються в доми i зводять жiнок, якi утопають у грiхах i ведені рiзними похотями, 7що завжди вчаться i нiколи не можуть дiйти до пiзнання iстини. 8Як Яннiй та Ямврiй противилися Мойсеєвi, так i цi противляться iстинi, люди‚ розбещенi розумом, неуки у вiрi. 9Та вони небагато встигнуть, бо їхнє безумство вiдкриється перед усiма, як i з тими трапилося. 10Ати наслiдував мене у вченнi, життi, прихильностi, вiрi, великодушностi, любовi, терпiннi, 11у гонiннях, стражданнях, що спiткали мене в Антиохiї, Iконiї, Лiстрах; якi гонiння я перенiс, i вiд усiх визволив мене Господь. 12Та й усi, хто бажає жити побожно в Христi Iсусi, будуть гнанi. 13Лихi ж люди i обманщики матимуть успiх у злому, зводячи iнших i себе зводячи. 14Ати перебувай у тому, чого тебе навчили i що тобi довiрили, знаючи, ким ти навчений. 15До того ж ти з дитинства знаєш Святе Писання, яке може умудрити тебе на спасiння вiрою в Христа Iсуса. 16Усе Писання богодухновенне i корисне для навчання, для викривання, для виправляння, для наставляння в праведностi; 17нехай буде досконала Божа людина, до всякого доброго дiла готова.
 
4. Отже, засвідчую тобі перед Богом i Господом нашим Iсусом Христом, Який буде судити живих i мертвих у явленнi Його i в Царствi Його: 2проповiдуй слово, наполягай вчасно i невчасно, викривай, забороняй, благай з усяким довготерпiнням i повчанням, 3бо буде час, коли здорового вчення приймати не будуть, але за своїми примхами будуть обирати собi вчителiв, якi б тiшили слух; 4i вiд iстини вiдвернуть слух i навернуться до байок. 5Але ти будь пильним в усьому, перенось скорботи, роби дiло благовiсника, виконуй служiння твоє.
6Бо я вже стаю жертвою, i час мого вiдходу настав. 7Подвигом добрим я змагався, свiй бiг закiнчив, вiру зберiг; 8а тепер готується менi вiнець правди, який дасть менi Господь, праведний Суддя, в той день; i не тiльки менi, але i всiм, що полюбили явлення Його.
9Постарайся прийти до мене скоро. 10Бо Димас залишив мене, полюбивши нинiшнiй вiк, i пiшов до Солуня, Крискент до Галатiї, Тит до Далматiї; один Лука зi мною. 11Марка вiзьми i приведи з собою, бо вiн менi потрiбний для служiння. 12Тихика я послав до Ефеса. 13Коли пiдеш, принеси фелон, який я залишив у Троадi в Карпа, i книги, особливо шкiрянi. 14Олександр коваль багато зробив менi зла. Hехай віддасть йому Господь за дiла його! 15Стережись його i ти, бо вiн дуже противився нашим словам.
16При першiй моїй вiдповiдi нiкого не було зi мною, але всi мене залишили. Hехай не зарахується їм! 17Господь же став передi мною i змiцнив мене, щоб через мене ствердилося благовiстя i почули всi язичники; i я визволився б з левової пащi. 18Iвизволить мене Господь вiд усякого зла i збереже для Свого Hебесного Царства, Йому слава на вiки вiків. Амiнь.
19Вiтай Прискiллу i Акилу та дiм Онисифора. 20Ераст зостався в Коринфi; Трофима ж я залишив хворого в Мiлетi. 21Старайся прийти до зими. Вiтають тебе Еввул‚ i Пуд, i Лин, i Клавдiя‚ i всi браття.
22Господь Iсус Христос iз духом твоїм. Благодать з вами. Амiнь.