1. Павло i Тимофiй, раби ІсусаХриста, всiм святим у Христi Iсусi, що перебувають у Филипах, з єпископами i дияконами: 2благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.
3Дякую Боговi моєму при всякій згадці про вас, 4завжди у кожнiй молитвi моїй про всiх вас, приносячи з радiстю молитву мою, 5за вашу участь у благовiстуваннi вiд першого дня аж донинi, 6будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре дiло, вершитиме його аж до дня Iсуса Христа, 7як i належить менi думати про всiх вас, бо я маю вас у серцi у кайданах моїх, при захистi та утвердженнi благовiстя, вас усiх, як спiвучасникiв моїх у благодатi. 8Бог – свiдок, що я люблю всiх вас любов’ю Iсуса Христа 9i молюся за те, щоб любов ваша ще бiльше i бiльше зростала в пiзнаннi та всякому почуттi, 10щоб, пiзнаючи те, що краще, ви були чистi i не спiткнулися в день Христа, 11наповненi плодами праведности Iсусом Христом, на славу i похвалу Божу.
12Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило бiльшому успiху благовiстя, 13бо моє ув’язнення за Христа стало вiдомим усiй преторiї та всiм iншим, 14i бiльшість з братiв у Господi, пiдбадьорившись кайданами моїми, почали смiливiше, безбоязно проповiдувати слово Боже. 15Деякi, правда, через заздрощі i суперництво, а iншi з доброї волі Христа проповiдують. 16Однi з суперництва проповiдують Христа не чисто, думаючи збiльшити тягар кайданів моїх, 17а iншi – з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовiстя. 18Але що до того? Як би не проповiдували Христа, удавано або щиро, я й тому радiю i радiтиму, 19бо знаю, що це послужить менi на спасiння за вашою молитвою i спiвдiянням Духа Iсуса Христа, 20при впевненостi й надiї моїй, що я нi в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновеннi i тепер, як i завжди, возвеличиться Христос у тiлi моєму, чи то життям, чи смертю. 21Бо для мене життя – Христос, i смерть – надбання. 22Якщо ж життя у плотi дає плiд моєму ділу, то не знаю, що обрати; 23вабить мене те й інше: маю бажання визволитися i бути з Христом, бо це незрiвнянно краще; 24а залишатися в плотi потрiбнiше для вас. 25Iя певно знаю, що зостанусь i буду з усiма вами для вашого успiху й радости у вiрi, 26щоб похвала ваша у Христi Iсусi примножилася через мене, при моєму другому приходi до вас. 27Тiльки живiть достойно благовiстя Христового, щоб менi, чи прийду я i побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусi, змагаючись однодушно за вiру євангельську. 28Hе лякайтесь нi в чому противникiв; це для них ознака погибелi, а для вас – спасiння. Iце вiд Бога, 29тому що вам дано ради Христа не тiльки вiрувати в Hього, але й страждати за Hього, 30таким самим подвигом, який ви бачили в менi i нинi чуєте про мене.
 
2. Отже, коли є яке втiшення у Христi, коли є яка втiха любови, коли є яке єднання духу, коли є яке милосердя i жалiсливiсть, 2то доповнiть мою радiсть: майте однi думки, майте ту саму любов, будьте однодушнi та однодумнi; 3нiчого не робiть з суперництва або чванливости, але в покiрностi шануйте один одного вищим за себе. 4Hе про себе тiльки кожен турбуйся, але кожний i про iнших, 5бо у вас повиннi бути тi самi почування, як i в Христi Iсусi: 6Вiн, будучи образом Божим, не вважав за захват бути рiвним Боговi‚ 7але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подiбним до людей, i з вигляду став як чоловiк; 8упокорив Себе, був слухняним аж до смерти, i смерти хресної. 9Тому i Бог звеличив Його i дав Йому iм’я вище над усяке iм’я, 10щоб перед iменем Iсуса схилилося всяке колiно небесних, земних i пекельних 11i всякий язик сповiдував, що Господь Iсус Христос у славу Бога Отця.
12Отже, улюбленi мої, оскільки ви завжди були слухнянi, не тiльки в присутностi моїй, але значно бiльше тепер, пiд час моєї вiдсутности, зi страхом i трепетом дбайте про своє спасiння; 13тому що Бог створює в нас i хотiння, i дiяння за Своїм благоволiнням. 14Усе робiть без нарiкання й сумнiву, 15щоб вам бути бездоганними й чистими, дітьми Божими‚ непорочними серед непокiрного й розбещеного роду, в якому ви сяєте, як свiтила у свiтi, 16зберiгаючи Слово життя, на похвалу менi в день Христа, що я не даремно біг i не даремно трудився. 17Та коли я i роблюся жертвою за жертву i служiння вiри вашої, то радію i спiврадiю усiм вам. 18Про це саме i ви радiйте i спiврадiйте менi.
19Hадiюсь же в Господi Iсусi незабаром прислати до вас Тимофiя, щоб i я, довiдавшись про вашi обставини, утiшився духом. 20Бо я нiкого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас. 21Бо всi шукають свого, а не того, що угодно Iсусу Христу. 22Айого вiрнiсть вам вiдома, бо вiн, як син батьковi, служив менi у благовiстуваннi. 23Отже, я маю надiю послати його негайно, як тiльки дiзнаюсь, що буде зi мною. 24Я впевнений у Господi, що й сам скоро прийду до вас. 25Автiм, я вважав за потрiбне послати до вас Епафродита, брата i спiвробiтника та сподвижника мого, а вашого посланника i служителя в потребi моїй, 26бо вiн дуже бажав бачити всiх вас i тяжко тужив за тим, що до вас дiйшла чутка про його хворобу. 27Бо вiн був смертельно хворий, але Бог помилував його, i не його тiльки, але й мене, щоб не додалася менi печаль до печалi. 28Тому я скорiше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зрадiли i я був менше засмучений. 29Приймiть же його в Господi з усякою радiстю i таких майте в пошанi, 30бо вiн за дiло Христове близький був до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння менi.
 
3. Втiм, браття мої, радуйтесь у Господi. Писати про те саме для мене необтяжливо, а для вас повчально.
2Стережiться псiв, стережiться лихих працiвникiв, стережiться обрiзання, 3бо обрiзання – ми, що служимо Боговi духом i хвалимось Iсусом Христом, а не надiємось на плоть. 4Хоч я можу надiятись i на плоть. Якщо хто iнший думає надiятись на плоть, то я бiльше, 5обрiзаний восьмого дня, з роду Iзраїлевого, колiна Венiамінового, єврей з євреїв, за законом фарисей, 6за ревнiстю – гонитель Церкви Божої, за правдою законною – непорочний. 7Але те, що для мене було перевагою, заради Христа я вважав за нiщо. 8Та i все я вважаю за нiщо заради переваги пiзнання Христа Iсуса, Господа мого: для Hього я вiд усього вiдмовився i все вважаю за смiття, щоб придбати Христа 9i знайтись у Hьому не зi своєю праведнiстю, яка вiд закону, але з тiєю, що через вiру в Христа, з праведнiстю вiд Бога за вiрою; 10щоб пiзнати Його i силу воскресіння Його, i участь у стражданнях Його, уподiбнюючись смертi Його, 11щоб досягти воскресіння мертвих. 12Кажу так не тому, що я вже досяг або вдосконалився, але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос Iсус. 13Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тiльки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь вперед. 14Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христi Iсусi, 15отже, хто з вас довершений, так повинен думати; якщо ж ви про щось iнакше думаєте, то i це Бог вам вiдкриє. 16Втiм, чого ми досягли, так i повиннi думати i за тим правилом жити.
17Hаслiдуйте, браття, мене i дивiться на тих, що дiють за образом, який маєте в нас. 18Багато тих, про кого я часто говорив вам, а тепер навiть iз сльозами кажу, поводяться як вороги хреста Христового. 19Кiнець їхнiй – погибель, бог їхнiй – черево, i слава їхня – в соромi, вони думають про земне. 20Анаше життя – на небесах, звiдкiля ми чекаємо i Спасителя, Господа нашого Iсуса Христа, 21Який перемінить тiло смирення нашого так, що воно буде вiдповiдне славному Тiлу Його, силою, якою Вiн дiє i підкоряє Собi все.
 
4. Отже, браття мої улюбленi й жаданi, радiсть i вiнець мiй, стiйте так у Господi, улюбленi.
2Благаю Єводiю, благаю й Синтихiю мислити те саме в Господi. 3Так, благаю i тебе, щирий спiвробiтнику, допомагай їм, тим, що в благовiстi працювали разом зi мною i з Климентом та з iншими спiвробiтниками моїми, чиї iмена – в книзi життя.
4Радійте завжди в Господi, i ще кажу: радійте. 5Лагiднiсть ваша нехай буде вiдома всiм людям. Господь близько. 6Hе турбуйтесь нi про що, але завжди в молитвi та проханнi з подякою вiдкривайте свої бажання перед Богом, 7i мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця вашi й помисли вашi в Христi Iсусi.
8Hарештi, браття мої, що тiльки iстинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гiдне слави, що тiльки чеснота й похвала, про те помишляйте. 9Чого ви навчились, що прийняли й чули та бачили в менi, те виконуйте, – i Бог миру буде з вами.
10Я дуже зрадiв у Господi, що ви вже знову почали турбуватися про мене; ви i ранiше турбувались, але вам не сприяли обставини. 11Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є, 12умiю жити i в злиднях, вмiю жити i в достатку; вчився всього i в усьому, насичуватись i терпiти голод, бути i в достатку, i в нестатках. 13Усе можу в Iсусi Христi, Який мене змiцнює. 14Автiм, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботi. 15Ви знаєте, филип’яни, що з початку благовiстя, коли я вийшов iз Македонiї, жодна церква не взяла участі у подаванні мені та прийманні мене, крiм вас одних; 16ви й до Солуня i раз i два присилали менi на потреби. 17Кажу це не тому, що я шукав подаяння, але шукаю плоду, який примножується на користь вашу. 18Я одержав усе i маю з достатком; я задоволений, одержавши вiд Епафродита надiслане вами, як запашне курiння, жертву приємну, благоугодну Боговi. 19Бог мiй нехай сповнить усяку потребу вашу, за багатством Своїм у славi, Христом Iсусом. 20Боговi ж i Отцевi нашому слава на вiки вiкiв. Амiнь.
21Вiтайте кожного святого у Христi Iсусi. Вiтають вас усi браття, що перебувають зi мною. 22Вітають вас усі святі‚ а найбільше з Кесаревого дому.
23Благодать Господа нашого Iсуса Христа з усiма вами. Амiнь.