Горе тобі, Вавилоне й Асіє, горе тобі, Єгипте і Сиріє! 2Підпережіться веретищем і волосяницями, оплакуйте синів ваших, і уболівайте, бо наблизилася ваша погибель. 3Посланий на вас меч, – і хто відхилить його? 4Посланий на вас вогонь, – і хто погасить його? 5Послані на вас біди, – і хто відверне їх? 6Чи прожене хто голодного лева у лісі, або чи погасить миттєво вогонь у соломі, коли він почне розгорятися? 7Чи відіб’є хто стрілу, пущену стрільцем сильним? 8Господь сильний посилає біди, – і хто відверне їх? 9Зійшов вогонь від гніву Його, – і хто погасить його? 10Він блисне блискавкою, – і хто не убоїться? Прогримить, – і хто не жахнеться? 11Господь спогляне грізно, – і хто не знищиться до основи від лиця Його? 12Здригнулася земля і основи її; море хвилюється з дна, і хвилі його збурюються і риби його від лиця Господа і від величі сили Його. 13Бо сильна Його правиця, яка натягає лук, гострі Його стріли, які пускаються Ним, не ослабнуть, коли будуть посилатися до країв землі. 14Ось, посилаються біди, і не повернуться, доки не прийдуть на землю. 15Розгоряється вогонь, і не погасне, доки не попалить основи землі. 16Як стріла, пущена сильним стрільцем, не повертається, так не повернуться біди, які будуть послані на землю. 17Горе мені, горе мені! Хто визволить мене у ті дні? 18Почнуться хвороби, – і багато хто застогне; почнеться голод, – і багато хто буде гинути; почнуться війни, – і начальниками оволодіє страх; почнуться біди, – і всі затремтять. 19Що мені робити тоді, коли прийдуть біди? 20Ось, голод і моровиця, і скорбота і тіснота послані як бичі для виправлення: 21але при всьому цьому люди не навернуться від беззаконь своїх і про бичі не завжди будуть пам’ятати. 22Ось, на землі буде дешевизна в усьому, і подумають, що настав мир; але саме тоді й спіткають землю біди – меч, голод і велике сум’яття. 23Від голоду загинуть дуже багато жителів землі, а інші, які перенесуть голод, упадуть від меча. 24І трупи, як гній, будуть викидати, і нікому буде оплакувати їх, бо земля спорожніє, і міста її будуть зруйновані. 25Не залишиться нікого, хто обробляв би землю і сіяв на ній. 26Дерева дадуть плоди, і хто буде збирати їх? 27Виноград дозріє, і хто буде топтати його? Бо всюди буде велике запустіння. 28Важко буде людині побачити людину, або почути голос її, 29бо з жителів міста залишиться не більше десяти, і з поселенців – чоловіка два, які сховаються у густих дібровах і розщелинах скель. 30Як у оливковому саду залишаються іноді на деревах три або чотири маслини, 31або у винограднику обібраному не догледять кілька грон ті, які уважно оббирають виноград: 32так у ті дні залишаться троє або четверо під час обшуку домів їхніх з мечем. 33Земля залишиться у запустінні, поля її заглухнуть, дороги її і всі стежини її заростуть терням, бо нікому буде ходити по них. 34Плакати будуть дівчата, не маючи наречених; плакати будуть дружини, не маючи чоловіків; плакати будуть дочки їхні, не маючи допомоги. 35Наречених їхніх уб’ють на війні, і чоловіки їхні загинуть від голоду. 36Слухайте це, і напоумляйтесь, раби Господні! 37Це – слово Господа: слухайте його, і не вірте богам, про яких говорить Господь. 38Ось, наближаються біди, і не забаряться. 39Як у вагітної жінки, коли у дев’ятий місяць настане їй час народити сина, години за дві або за три до народження, болі охоплюють утробу її і, при виході немовляти з утроби, не забаряться на жодну хвилину: 40так не забаряться прийти на землю біди, і люди у той час будуть стогнати; болі охоплять їх. 41Слухай слово, народе мій: готуйтеся на битву, і серед бід будьте як пришельці землі. 42Хто продає, нехай буде, як той, що збирається на втечу, і хто купує – як той, що готується на загибель; 43хто торгує – як той, що не очікує ніякого прибутку, і хто будує дім – як той, що не сподівається жити у ньому. 44Сівач нехай думає, що не пожне, і виноградар – що не збере винограду; 45ті, що вступають у шлюб, – що не будуть народжувати дітей, і ті, що не вступають, – як удівці. 46Тому всі трудящі без користи трудяться, 47бо плодами трудів їхніх скористаються чужоземці, і майно їхнє розкрадуть, доми їхні зруйнують, синів їхніх поневолять, бо у полоні і в голоді вони народжують дітей своїх. 48Хто займається хижацтвом, тих, чим довше прикрашають вони міста і доми свої, володіння і лиця свої, 49тим більше зненавиджу за гріхи їхні, – говорить Господь. 50Як блудниця ненавидить жінку чесну і дуже побожну, 51так правда зненавидить неправду, що прикрашає себе, і звинуватить її у лице, коли прийде Той, Хто буде захищати того, хто переслідує всякий гріх на землі. 52Тому не наслідуйте неправду і діла її, 53бо ще трохи, і неправда буде вилучена з землі, а правда зацарює над вами. 54Нехай не говорить грішник, що він не згрішив, бо розпалене вугілля запалає на голові того, хто говорить: я не згрішив перед Господом Богом і славою Його. 55Господь знає всі діла людей і починання їхні, і помисли їхні і серця їхні. 56Він сказав: “нехай буде земля”, – і земля з’явилася; “нехай буде небо”, – і було. 57Словом Його створені зірки, і Він знає число зірок. 58Він споглядає безодні й потаємне у них, виміряв море і що у ньому. 59Словом Своїм Він утворив море серед вод і землю повісив на водах. 60Він розпростер небо, як намет, на водах заснував його. 61Він вмістив у пустелі джерела вод і озера на вершинах гір, для зведення рік з високих скель, щоб напоювати землю. 62Він створив людину і поклав серце її всередині тіла, і вклав у неї дух, життя і розум 63і дихання Бога всемогутнього, Який створив усе і споглядає все потаємне у потаємних землі. 64Він знає намір ваш і що думаєте ви у серцях ваших, коли грішите і хочете сховати гріхи ваші. 65Тому Господь зовсім ясно бачить усі діла ваші, і викриє усіх вас; 66і ви будете посоромлені, коли гріхи ваші відкриються перед людьми, і беззаконня стануть звинувачувати у той день. 67Що ви зробите і як сховаєте гріхи ваші перед Богом і ангелами Його? 68Ось, Бог – Суддя; бійтеся Його; залиште гріхи ваші і назавжди перестаньте чинити беззаконня, і Бог виведе вас і визволить від усякої скорботи. 69Бо ось, запалюється на вас лють численного полчища, і схоплять деяких з вас і умертвлять для принесення в жертву ідолам. 70Хто буде єдинодумним з ними, тих піддадуть вони посміянню, ганьбі і потоптанню. 71Бо по всіх місцях і у сусідніх містах багато хто повстане проти тих, які бояться Господа. 72Будуть, як несамовиті, без пощади розкрадати і спустошувати все у тих, які бояться Господа. 73Спустошать і розкрадуть майно їх, і з домів їхніх виженуть їх. 74Тоді настане випробування обраним Моїм, як золото випробовується вогнем. 75Слухайте, улюблені Мої, – говорить Господь: ось перед вами дні скорботи, і від них Я визволю вас. 76Не бійтеся і не сумнівайтеся, бо вождь ваш – Бог. 77Якщо будете виконувати заповіді і повеління Мої, – говорить Господь Бог, – то гріхи ваші не будуть тягарем, що придушує вас, і беззаконня ваші не переможуть вас. 78Горе тим, які зв’язані гріхами своїми і покриті беззаконнями своїми! Це – поле, яке заросло чагарником і через яке путь покритий терням, так що людина проходити не може: воно залишається і віддається вогню на знищення.