На варту мою став я і, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на скаргу мою? 2І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння і накресли ясно на скрижалях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати, 3бо видіння стосується ще визначеного часу і говорить про кінець і не обмане; і хоч би і сповільниться, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не відміниться. 4Ось, душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде. 5Гордовита людина, як вино, що бродить, не заспокоюється, так що розширює душу свою, як пекло, і, як смерть, вона ненаситна, і збирає до себе всі народи, і захоплює собі всі племена. 6Але чи не всі вони будуть говорити про нього притчу і глузливу пісню: “горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм, – чи надовго? – й обтяжує себе заставами!” 7Чи не постануть раптово ті, які будуть мучити тебе, і чи не піднімуться проти тебе грабіжники, і ти дістанешся їм на розкрадання? 8Оскільки ти пограбував багато народів, то й тебе пограбують усі інші народи за пролиття крови людської, за розорення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
9Горе тому, хто жадає несправедливих придбань для дому свого, щоб влаштувати гніздо своє на висоті і тим убезпечити себе від руки нещастя! 10Безславність вигадав ти для твого дому, знищуючи багато народів, і згрішив проти душі твоєї. 11Камені зі стін заволають і поперечини з дерева будуть відповідати їм: 12“горе тому, хто будує місто на крові і споруджує укріплення неправдою!” 13Ось, чи не від Господа Саваофа це, що народи трудяться для вогню і племена мучать себе марно? 14Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповнюють море. 15Горе тобі, що подаєш ближньому своєму питво з домішкою злости своєї і робиш його п’яним, щоб бачити сором його! 16Ти переситився соромом замість слави; пий же і ти і показуй сором, – повернеться і до тебе чаша правиці Господньої і посоромлення на славу твою. 17Бо злодійство твоє на Ливані звалиться на тебе за знищення зляканих тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста й усіх, що живуть у ньому. 18Що за користь від ідола, зробленого художником, цього відлитого лжеучителя, хоча скульптор, роблячи німих кумирів, покладається на свій витвір? 19Горе тому, хто говорить дереву: “встань!” і безсловесному каменю: “пробудися!” Чи навчить він чого-небудь? Ось, він обкладений золотом і сріблом, але дихання у ньому немає. 20А Господь – у святому храмі Своєму: нехай мовчить вся земля перед лицем Його!