Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось кошик зі стиглими плодами. 2І сказав Він: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: кошик зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: прийшов кінець народу Моєму, Ізраїлю: не буду більше прощати йому. 3Пісні чертога у той день обернуться на ридання, – говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всякому місці будуть кидати їх мовчки.
4Вислухайте це ви, що жадаєте поглинути бідних і погубити убогих, – 5ви, які говорите: “колись мине місяць у повні, щоб нам продавати хліб, і субота, щоб відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну сикля й обманювати неточними терезами, 6щоб купувати незаможних за срібло і бідних за пару взуття, а висівки з хліба продавати”. 7Клявся Господь славою Якова: воістину повіки не забуду жодного з діл їхніх! 8Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожен, хто живе на ній? Захвилюється вся вона, як ріка, і буде підніматися й опускатися, як ріка Єгипетська. 9І буде у той день, – говорить Господь Бог: зроблю захід сонця опівдні і затьмарю землю серед світлого дня. 10І оберну свята ваші на тужіння й усі пісні ваші на плач, і покладу на всі стегна веретище і плішину на всяку голову; і вчиню у країні плач, як за єдиним сином, і кінець її буде – як гіркий день. 11Ось настають дні, – говорить Господь Бог, – коли Я пошлю на землю голод, – не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх. 12І будуть ходити від моря до моря і блукати від півночі до сходу, шукаючи слова Господнього, і не знайдуть його. 13У той день будуть сохнути від спраги красиві діви і юнаки, 14які клянуться гріхом самарійським і говорять: “живий бог твій, Дан! і жива путь у Вирсавію!” – Вони впадуть і вже не встануть.