Сурміть трубою на Сионі і бийте тривогу на святій горі Моїй; нехай тремтять усі жителі землі, бо настає день Господній, бо він близько – 2день темряви і мороку, день хмарний і туманний: як ранкова зоря поширюється по горах народ численний і сильний, якого не бувало від віку і після того не буде у роди родів. 3Перед ним пожирає вогонь, а за ним палить полум’я; перед ним земля, як сад Едемський, а позаду нього буде спустошений степ, і нікому не буде порятунку від нього. 4Вигляд його як вигляд коней, і скачуть вони, як вершники; 5скачуть по вершинах гір ніби зі стуком колісниць, ніби з тріском вогненного полум’я, яке пожирає солому, як сильний народ, вишикуваний до битви. 6Побачивши його, затремтять народи, у всіх лиця збліднуть. 7Як борці біжать вони і як хоробрі воїни залазять на стіну, і кожен іде своєю дорогою, і не збивається зі шляхів своїх. 8Не давлять одне одного, кожен іде своєю стежкою, і падають на списи, але залишаються неушкодженими. 9Бігають по місту, піднімаються на стіни, залазять на доми, входять у вікна, як злодії. 10Перед ними потрясеться земля, похитнеться небо; сонце і місяць потьмаряться, і зірки втратять своє світло. 11І Господь дасть глас Свій перед воїнством Своїм, бо дуже численне полчище Його і могутній виконавець слова Його; бо великий день Господній і дуже страшний, і хто витримає його? 12Але і нині ще говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу і риданні. 13Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкує про біди. 14Хто знає, чи не змилостивиться Він, і чи не залишить благословення, хлібного приношення й узливання Господу Богу вашому? 15Засурміть трубою на Сионі, призначте піст і оголосіть урочисте зібрання. 16Зберіть народ, скличте зібрання, запросіть старців, зберіть отроків і немовлят; нехай вийде наречений з палацу свого і наречена зі своєї світлиці. 17Між притвором і жертовником нехай плачуть священики, служителі Господні, і говорять: “пощади, Господи, народ Твій, не віддай спадщини Твоєї на наругу, щоб не знущалися з нього народи; для чого будуть говорити між народами: де Бог їхній?” 18І тоді возревнує Господь за землю Свою, і пощадить народ Свій. 19І відповість Господь, і скаже народу Своєму: ось, Я пошлю вам хліб і вино і єлей, і будете насичуватися ними, і більше не віддам вас на наругу народам. 20І того, хто прийшов з півночі, віддалю від вас, і вижену в землю безводну і порожню, переднє полчище його – у море східне, а заднє – у море західне, і піде від нього сморід, і підніметься від нього смердота, оскільки він багато наробив зла. 21Не бійся, земле: радуйся і веселися, бо Господь великий, щоб зробити це. 22Не бійтеся, тварини, бо пасовища пустелі виростять траву, дерево принесе плід свій, смоковниця і виноградна лоза покажуть свою силу. 23І ви, діти Сиону, радійте і веселіться у Господі Бозі вашому; бо Він дасть вам дощ за мірою і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як раніше. 24І наповняться токи хлібом, і переповняться підточилля виноградним соком і єлеєм. 25І воздам вам за ті роки, коли пожирали сарана, черва, жуки і гусінь велике військо Моє, яке послав Я на вас. 26І до ситости будете їсти і насичуватися і славити ім’я Господа Бога вашого, Який дивне вчинив з вами, і не осоромиться народ Мій повіки. 27І пізнаєте, що Я посеред Ізраїля, і Я – Господь Бог ваш, і немає іншого, і Мій народ не осоромиться повіки.
28І буде після того, виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння. 29І також на рабів і на рабинь у ті дні виллю від Духа Мого. 30І покажу знамення на небі і на землі: кров і вогонь і стовпи диму. 31Сонце перетвориться на темряву і місяць – на кров, перш ніж настане день Господній, великий і страшний. 32І буде: всякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться; бо на горі Сионі й у Єрусалимі буде спасіння, як сказав Господь, і в інших, яких прикличе Господь.