Так говорить Господь Бог: ворота внутрішнього двору, повернені лицем на схід, повинні бути замкнені протягом шести робочих днів, а у суботній день вони повинні бути відчинені й у день новомісяччя повинні бути відчинені. 2Князь піде через зовнішній притвор воріт і стане біля одвірка цих воріт; і священики звершать його всепалення і його подячну жертву; і він біля порога воріт вклониться Господу, і вийде, а ворота залишаються незамкненими до вечора. 3І народ землі буде поклонятися перед Господом, при вході у ворота, у суботи і новомісяччя. 4Всепалення, яке князь принесе Господу в суботній день, повинно бути із шести агнців без вад та із барана без вад; 5хлібного приношення ефа на барана, а на агнців хлібного приношення, скільки рука його подасть, а єлею гин на ефу. 6В день новомісяччя будуть принесені ним зі стада волів телець без вад, також шість агнців і баран без вад. 7Хлібного приношення він принесе ефу на тельця та ефу на барана, а на агнців, скільки рука його подасть, і єлею гин на ефу. 8І коли буде приходити князь, то повинен входити через притвор воріт і тим самим шляхом виходити. 9А коли народ землі буде приходити перед лице Господа у свята, то той, хто входить північними воротами для поклоніння, повинен виходити воротами південними, а той, хто входить південними воротами, повинен виходити воротами північними; він не повинен виходити тими самими воротами, якими увійшов, а повинен виходити протилежними. 10І князь повинен знаходитися серед них; коли вони входять, входить і він; і коли вони виходять, виходить і він. 11І у свята і в урочисті дні хлібного приношення від нього повинно бути по ефі на тельця і по ефі на барана, а на агнців, скільки подасть рука його, і єлею по гину на ефу. 12А якщо князь, з ревности своєї, захоче принести всепалення або подячну жертву Господу, то повинні відчинити йому ворота, повернені на схід, і він звершить своє всепалення і свою подячну жертву так само, як звершив у суботній день, і після цього він вийде, і після виходу його ворота замкнуться. 13Щодня принось Господу у всепалення однолітнього агнця без вад; щоранку принось його. 14А хлібного приношення додавай до нього щоранку шосту частину ефи і єлею третю частину гина, щоб розчинити борошно; така вічна постанова про хлібне приношення Господу, назавжди. 15Нехай приносять у всепалення агнця і хлібне приношення і єлей щоранку постійно. 16Так говорить Господь Бог: якщо князь дає кому із синів своїх подарунок, то це має піти у спадщину і його синам; це володіння їхнє має бути спадкоємним. 17Якщо ж він дасть зі спадщини своєї кому-небудь із рабів своїх подарунок, те це буде належати йому тільки до року звільнення, і тоді повернеться до князя. Тільки до синів його має переходити спадщина його. 18Але князь не може брати зі спадкоємної ділянки народу, витісняючи їх із володіння їхнього; тільки зі свого володіння він може наділяти дітям своїм, щоб ніхто з народу Мого не був вигнаний зі свого володіння. 19І привів він мене тим ходом, який збоку воріт, до священних кімнат для священиків, повернених на північ, і ось там одне місце на краю на захід. 20І сказав мені: “це – місце, де священики повинні варити жертву за злочин і жертву за гріх, де повинні пекти хлібне приношення, не виносячи його на зовнішній двір, для освячення народу”. 21І вивів мене на зовнішній двір, і провів мене по чотирьох кутах двору, і ось, у кожнім куті двору ще двір. 22У всіх чотирьох кутах двору були покриті двори у сорок ліктів довжини і тридцять ширини, однієї міри в усіх чотирьох кутах. 23І навколо усіх їх чотирьох – стіни, а біля стін зроблені вогнища навколо. 24І сказав мені: “ось куховарні, у яких служителі храму варять жертви народні”.