Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток, 2і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі. 3І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це. 4І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: “кістки сухі! слухайте слово Господнє!” 5Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете. 6І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь. 7Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю. 8І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них. 9Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, д`уше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть. 10І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої – дуже, дуже велике полчище. 11І сказав Він мені: сину людський! кістки ці – весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: “зсохли кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня”. 12Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву. 13І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших, 14і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це – і зробив, – говорить Господь.
15І було до мене слово Господнє: 16ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: “Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним”; і ще візьми жезл і напиши на ньому: “Йосифу”: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним. 17І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне. 18І коли запитають у тебе сини народу твого: “чи не поясниш нам, що це у тебе?”, 19тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй. 20Коли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх, 21то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню. 22На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства. 23І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони грішили, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом. 24А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходити за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх. 25І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем у них вічно. 26І укладу з ними завіт миру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки. 27І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом. 28І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки.