У десятому році, у десятому місяці, у дванадцятий день місяця, було до мене слово Господнє: 2сину людський! оберни лице твоє до фараона, царя Єгипетського, і виречи пророцтво на нього і на весь Єгипет. 3Говори і скажи: так говорить Господь Бог: ось, Я – на тебе, фараоне, царю Єгипетський, великий крокодиле, що, лежачи серед рік своїх, говориш: “моя ріка, і я створив її для себе”. 4Але Я вкладу гак у щелепи твої і до луски твоєї приліплю риб з рік твоїх, і витягну тебе з рік твоїх з усією рибою рік твоїх, що прилипла до луски твоєї; 5і кину тебе у пустелі, тебе і всю рибу з рік твоїх, ти впадеш на відкрите поле, не приберуть і не підберуть тебе; віддам тебе на поживу звірам земним і птахам небесним. 6І пізнають усі мешканці Єгипту, що Я Господь; тому що вони дому Ізраїлевому були підпорою з тростини. 7Коли вони вхопилися за тебе рукою, ти розщепився і поколов їм усе плече; і коли вони сперлися на тебе, ти зламався і поранив усі стегна їм. 8Тому так говорить Господь Бог: ось, Я наведу на тебе меч, і знищу у тебе людей і худобу. 9І зробиться земля Єгипетська пустелею і степом; і пізнають, що Я Господь. Оскільки він говорить: “моя ріка, і я створив її”; 10то ось, Я – на ріки твої, і зроблю землю Єгипетську пустелею з пустель від Мигдола до Сиєни, до самої межі Ефіопії. 11Не буде проходити по ній нога людська, і нога худоби не буде проходити по ній, і не будуть жити на ній сорок років. 12І зроблю землю Єгипетську пустелею серед земель спустошених; і міста її серед опустілих міст будуть порожніми сорок років, і розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях. 13Бо так говорить Господь Бог: після закінчення сорока років Я зберу єгиптян з народів, між якими вони будуть розсіяні; 14і поверну полон Єгипту, і назад приведу їх у землю Пафрос, у землю походження їх, і там вони будуть царством слабким. 15Воно буде слабкішим за інші царства, і не буде більш підноситися над народами; Я принижу їх, щоб вони не панували над народами. 16І не будуть надалі дому Ізраїлевому опорою, що нагадує беззаконня їх, коли вони зверталися до нього; і пізнають, що Я Господь Бог.
17У двадцять сьомому році, у першому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє: 18сину людський! Навуходоносор, цар Вавилонський, стомив своє військо великими роботами біля Тира; усі голови оплішивіли й усі плечі стерті; а ні йому, ні війську його немає винагороди від Тира за роботи, які він зробив проти нього. 19Тому так говорить Господь Бог: ось, Я Навуходоносору, царю Вавилонському, даю землю Єгипетську, щоб він обібрав багатство її і вчинив грабунок у ній, і пограбував награбоване нею, і це буде винагородою війську його. 20У нагороду за справу, яку він зробив у ньому, Я віддаю йому землю Єгипетську, тому що вони робили це для Мене, – сказав Господь Бог. 21У той день піднесу ріг дому Ізраїлевому, і тобі відкрию вуста серед них, і пізнають, що Я Господь.