І було до мене слово Господнє: 2і ти, сину людський, чи хочеш судити, судити місто крови? вислови йому всі мерзоти його. 3І скажи: так говорить Господь Бог: о, місто, що проливаєш кров серед себе, щоб настав час твій, і що робиш у себе ідолів, щоб оскверняти себе! 4Кров’ю, яку ти пролило, ти зробило себе винним, й ідолами, яких ти наробило, ти осквернило себе, і наблизило дні твої і досягло часу твого. За це віддам тебе на посміяння народам, на наругу всім землям. 5Близькі й далекі від тебе будуть насміхатися з тебе, що осквернило ім’я своє, прославилося шаленством. 6Ось ті, що начальствують у Ізраїля, кожен мірою сил своїх, були у тебе, щоб проливати кров. 7У тебе батька і матір лихословлять, прибульцеві чинять образу посеред тебе, сироту і вдову пригноблюють у тебе. 8Святинь Моїх ти не поважаєш і суботи Мої порушуєш. 9Наклепники знаходяться у тобі, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе ідоложертовне, посеред тебе роблять мерзоти. 10Наготу батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе. 11Хтось робить мерзоти з дружиною ближнього свого, інший осквернює невістку свою, ще інший ґвалтує сестру свою, дочку батька свого. 12Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш ріст і лихву і насильством вимагаєш користь у ближнього твого, а Мене забуло, – говорить Господь Бог. 13І ось, Я сплеснув руками Моїми за користолюбство твоє, яке виявляється у тебе, і за кровопролиття, що відбувається посеред тебе. 14Чи устоїть серце твоє, чи будуть тверді руки твої у ті дні, у які буду діяти проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю. 15І розсію тебе серед народів, і розвію тебе по землях, і покладу кінець мерзотам твоїм посеред тебе. 16І зробиш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я Господь. 17І було до мене слово Господнє: 18сину людський! дім Ізраїлів зробився у Мене окалиною; усі вони – олово, мідь і залізо і свинець у горнилі, зробилися, як окалина срібла. 19Тому так говорить Господь Бог: оскільки усі ви зробилися окалиною, за те ось, Я зберу вас у Єрусалим. 20Як у горнило кладуть разом срібло, і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити; так Я у гніві Моєму й у люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас. 21Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього. 22Як срібло розплавляється у горнилі, так розплавитеся і ви серед нього, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас. 23І було до мене слово Господнє: 24сину людський! скажи йому: ти – земля неочищена, не зрошувана дощем у день гніву! 25Змова пророків її серед неї – як лев, що рикає, терзає здобич; з’їдають душі, оббирають майно і коштовності, і множать кількість удів. 26Священики її порушують закон Мій і оскверняють святині Мої, не відокремлюють святого від несвятого і не вказують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони закрили очі свої, і Я принижений у них. 27Князі у неї, як вовки, які викрадають здобич; проливають кров, гублять душі, щоб придбати користь. 28А пророки її все замазують брудом, бачать пусте і пророкують їм неправдиве, говорячи: “так говорить Господь Бог”, тоді як не говорив Господь. 29А в народі гнітять одне одного, грабують і пригноблюють бідного й убогого, і прибульця пригноблюють несправедливо. 30Шукав Я у них людину, яка поставила б стіну і стала б переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не погубив її, але не знайшов. 31Отже, виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї знищу їх, поведінку їхню поверну їм на голову, – говорить Господь Бог.