І було до мене слово Господнє: 2сину людський! вислови Єрусалиму мерзоти його 3і скажи: так говорить Господь Бог дочці Єрусалима: твій корінь і твоя батьківщина у землі Ханаанській; батько твій аморрей, і мати твоя хеттеянка; 4при народженні твоєму, у день, коли ти народилася, пуповину твою не відрізали, і водою ти не була обмита для очищення, і сіллю не була осолена, і пеленами не повита. 5Нічиє око не зглянеться на тебе, щоб з милости до тебе зробити тобі що-небудь з цього; але ти викинута була на поле, з презирства до життя твого, у день народження твого. 6І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, покинуту на потоптання в кров`ях твоїх, і сказав тобі: “у кров`ях твоїх живи!” Так, Я сказав тобі: “у кров`ях твоїх живи!” 7Примножив тебе, як польові рослини; ти виросла і стала великою, і досягла чудової краси: піднялися груди, і волосся у тебе виросло; але ти була нага і непокрита. 8І проходив Я мимо тебе, і побачив тебе, і ось, це був час твій, час любови; і простер Я крила риз Моїх на тебе, і покрив наготу твою; і поклявся тобі і вступив у союз з тобою, – говорить Господь Бог, – і ти стала Моєю. 9Обмив Я тебе водою і змив з тебе кров твою і помазав тебе єлеєм. 10І надів на тебе візерунчасте плаття, і взув тебе в сап’янові сандалії, й оперезав тебе висоном, і покрив тебе шовковим покривалом. 11І убрав тебе в убрання, і поклав на руки твої зап’ястя і на шию твою намисто. 12І дав тобі кільце на твій ніс і серги на вуха твої і на голову твою прекрасний вінець. 13Так прикрашалася ти золотом і сріблом, і одяг твій був висон і шовк і візерунчасті тканини; годувалася ти хлібом із кращого пшеничного борошна, медом і єлеєм, і була надзвичайно красива, і досягла царственої величі. 14І пронеслася між народами слава твоя заради краси твоєї, тому що вона була цілком досконала при тому чудовому убранні, яке Я поклав на тебе, – говорить Господь Бог. 15Але ти понадіялася на красу твою, і, користуючись славою твоєю, стала блудити і поширювала блудодійство твоє на кожного, хто проходив мимо, віддаючись йому. 16І взяла з одягу твого, і зробила собі різнобарвні висоти, і блудодіяла на них, як ніколи не трапиться і не буде. 17І взяла ошатні твої речі з Мого золота і з Мого срібла, яке Я дав тобі, і зробила собі чоловічі зображення, і блудодіяла з ними. 18І взяла візерунчасті плаття твої, і одягла їх ними, і ставила перед ними єлей Мій і фіміам Мій, 19і хліб Мій, який Я давав тобі, пшеничне борошно, і єлей, і мед, якими Я годував тебе, ти ставила перед ними як приємні пахощі; і це було, – говорить Господь Бог. 20І взяла синів твоїх і дочок твоїх, яких ти народила Мені, і приносила у жертву на споживання їм. Чи мало було для тебе блудодіяти? 21Але ти і синів Моїх заколювала і віддавала їм, проводячи їх через вогонь. 22І при усіх твоїх мерзотах і блудодіяннях твоїх ти не згадала про дні юности твоєї, коли ти була нага і непокрита і покинута у крові твоїй на потоптання. 23І після всіх злодіянь твоїх, – горе, горе тобі! – говорить Господь Бог, – 24ти побудувала собі блудилища і наробила собі підвищень на всякій площі; 25біля початку всякої дороги влаштувала собі узвишшя, ганьбила красу твою і розкидала ноги твої для всякого перехожого, і примножила блудодіяння твої. 26Блудила із синами Єгипту, сусідами твоїми, людьми великорослими, і примножувала блудодіяння твої, прогнівляючи Мене. 27І ось, Я простяг на тебе руку Мою, і зменшив призначене тобі, і віддав тебе на сваволю дочкам филистимським, які ненавидять тебе, які посоромилися соромітної поведінки твоєї. 28І блудила ти із синами Ассура і не наситилася; блудила з ними, але тим не задовольнилася; 29і примножила блудодіяння твої у землі Ханаанській до Халдеї, але і тим не задовольнилась. 30Яким стомленим повинно бути серце твоє, – говорить Господь Бог, – коли ти все це робила, як неприборкана блудниця! 31Коли ти будувала собі блудилища біля початку всякої дороги і робила собі узвишшя на всякій площі, ти була не як блудниця, тому що відкидала подарунки, 32але як перелюбна дружина, яка приймає замість свого чоловіка чужих. 33Усім блудницям дають подарунки, а ти сама давала подарунки всім коханцям твоїм і підкуповувала їх, щоб вони з усіх боків приходили до тебе блудити з тобою. 34У тебе у блудодіяннях твоїх було супротивне тому, що буває у жінок: не за тобою ганялися, але ти давала подарунки, а тобі не давали подарунків; і тому ти чинила на противагу іншим. 35Тому вислухай, блуднице, слово Господнє! 36Так говорить Господь Бог: за те, що ти так розсипала гроші твої, і у блудодіяннях твоїх розкрита була нагота твоя перед коханцями твоїми і перед усіма мерзенними ідолами твоїми, і за кров синів твоїх, яких ти віддавала їм, – 37за те ось, Я зберу всіх коханців твоїх, якими ти насолоджувалась і яких ти кохала, з усіма тими, яких ненавиділа, і зберу їх звідусіль проти тебе, і розкрию перед ними наготу твою, і побачать увесь сором твій. 38Я буду судити тебе судом перелюбниць і тих, хто проливає кров, – і віддам тебе кривавій люті і ревнощам; 39віддам тебе у руки їх і вони зруйнують блудилища твої, і розкидають узвишшя твої, і зірвуть з тебе одяг твій, і візьмуть убрання твоє, і залишать тебе нагою і непокритою. 40І скличуть на тебе зібрання, і поб’ють тебе камінням, і розрубають тебе мечами своїми. 41Спалять доми твої вогнем і вчинять над тобою суд перед очима багатьох дружин; і покладу кінець блуду твоєму, і не будеш уже давати подарунків. 42І вгамую на тобі гнів Мій, і відступить від тебе обурення Моє, і заспокоюся, і вже не буду гніватися. 43За те, що ти не згадала про дні юности твоєї і всім цим гнівала Мене, ось, і Я поведінку твою оберну на твою голову, – говорить Господь Бог, – щоб ти не віддавалася більш розпусті після всіх твоїх мерзот. 44Ось, усякий, хто говорить притчами, може сказати про тебе: “яка мати, така і дочка”. 45Ти дочка у матір твою, яка покинула чоловіка свого і дітей своїх, – і ти сестра у сестер твоїх, які покинули чоловіків своїх і дітей своїх. Мати ваша хеттеянка, і батько ваш аморрей. 46Більша ж сестра твоя – Самарія, що з дочками своїми живе наліво від тебе; а менша сестра твоя, що живе від тебе направо, є Содома з дочками її. 47Але ти і не їхніми путями ходила і не за їхніми мерзотами чинила; цього було мало: ти чинила розпусніше за них на всіх путях твоїх. 48Живу Я, – говорить Господь Бог; Содома, сестра твоя, не робила того сама і її дочки, що робила ти і дочки твої. 49Ось у чому було беззаконня Содоми, сестри твоєї, і дочок її: у гордості, пересиченні й ліності, і вона руки бідного й убогого не підтримувала. 50І загордилися вони, і робили мерзоти перед лицем Моїм, і, побачивши це, Я відкинув їх. 51І Самарія половини гріхів твоїх не нагрішила; ти перевершила їх мерзотами твоїми, і через твої мерзоти, які робила ти, сестри твої виявилися правішими за тебе. 52Неси ж посоромлення твоє і ти, яка осуджувала сестер твоїх; за гріхами твоїми, якими ти зганьбила себе більше за них, вони правіші за тебе. Червоній же від сорому і ти, і неси посоромлення твоє, так виправдавши сестер твоїх. 53Але Я поверну полон їх, полон Содоми і дочок її, полон Самарії і дочок її, і між ними полон полонених твоїх, 54щоб ти несла посоромлення твоє і соромилась усього того, що робила, слугуючи для них утішенням. 55І сестри твої, Содома і дочки її, повернуться у попередній стан свій; і Самарія і дочки її повернуться у попередній стан свій, і ти і дочки твої повернетеся у попередній стан ваш. 56Про сестру твою Содому і спомину не було у вустах твоїх у дні гордині твоєї, 57доки ще не відкрито було нечестя твоє, як у час посоромлення від дочок Сирії і всіх, хто оточував її, від дочок Филистими, які дивилися на тебе з презирством з усіх боків. 58За розпусту твою і за мерзоти твої терпиш ти, – говорить Господь. 59Бо так говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як учинила ти, знехтувавши клятву порушенням союзу. 60Але Я згадаю союз Мій з тобою у дні юности твоєї, і відновлю з тобою вічний союз. 61І ти згадаєш про путі твої, і буде соромно тобі, коли станеш приймати до себе сестер твоїх, більших за тебе, як і менших за тебе, і коли Я буду давати тобі їх за дочок, але не від твого союзу. 62Я відновлю союз Мій з тобою, і пізнаєш, що Я Господь, 63для того, щоб ти пам’ятала і соромилася, і щоб надалі не можна було тобі і рота відкрити від сорому, коли Я прощу тобі все, що ти робила, – говорить Господь Бог.