І було у шостому році, у шостому місяці, у п’ятий день місяця, сидів я у домі моєму, і старійшини юдейські сиділи перед лицем моїм, і зійшла на мене там рука Господа Бога. 2І побачив я: і ось подоба [мужа], ніби вогненна, і від стегон його і нижче – вогонь, і від стегон його і вище – ніби сяйво, ніби світло полум’я. 3І простяг Він ніби руку, і взяв мене за волосся голови моєї, і підняв мене дух між землею і небом, і приніс мене у видіннях Божих у Єрусалим до входу внутрішніх воріт, обернених на північ, де був поставлений ідол ревнощів, що збуджує ревнощі. 4І ось, там була слава Бога Ізраїлевого, подібна до тієї, яку я бачив на полі. 5І сказав мені: сину людський! підніми очі твої до півночі. І я звів очі мої до півночі, і ось, з північного боку біля воріт жертовника – той ідол ревнощів біля входу. 6І сказав Він мені: сину людський! чи бачиш ти, що вони роблять? великі мерзоти, які робить дім Ізраїлів тут, щоб Я відійшов від святилища Мого? але повернися, і ти побачиш ще більші мерзоти. 7І привів мене до входу у двір, і я глянув, і ось у стіні щілина. 8І сказав мені: сину людський! прокопай стіну; і я прокопав стіну, і ось якісь двері. 9І сказав мені: ввійди і подивися на огидні мерзоти, які вони роблять тут. 10І ввійшов я, і бачу, і ось усякі зображення плазунів і нечистих тварин і всякі ідоли дому Ізраїлевого, написані по стінах навколо. 11І сімдесят чоловіків зі старійшин дому Ізраїлевого стоять перед ними, й Ієзанія, син Сафанів, серед них; і у кожного в руці своє кадило, і густа хмара куріння підноситься догори. 12І сказав мені: чи бачиш, сину людський, що роблять старійшини дому Ізраїлевого у темряві, кожен у розписаній своїй кімнаті? бо говорять: “не бачить нас Господь, залишив Господь землю цю”. 13І сказав мені: повернися, і побачиш ще більші мерзоти, які вони роблять. 14І привів мене до входу у ворота дому Господнього, які на північ, і ось, там сидять жінки, які плачуть за Фаммугою, 15і сказав мені: чи бачиш, сину людський? повернися, і ще побачиш більші мерзоти. 16І ввів мене у внутрішній двір дому Господнього, і ось біля дверей храму Господнього, між притвором і жертовником, близько двадцяти п’яти чоловіків стоять спинами своїми до храму Господнього, а обличчями своїми на схід, і кланяються на схід сонця. 17І сказав мені: чи бачиш, сину людський? чи мало дому Іудиному, щоб робити такі мерзоти, які вони роблять тут? але вони ще землю наповнили нечестям, і подвійно прогнівляють Мене; і ось, вони віття підносять до носів своїх. 18За те і Я буду діяти з люттю; не пошкодує око Моє, і не помилую; і хоч би вони волали у вуха Мої гучним голосом, не почую їх.