І сказав мені: сину людський! з’їж, що перед тобою, з’їж цей сувій, і йди, говори дому Ізраїлевому. 2Тоді я відкрив уста мої, і Він дав мені з’їсти цей сувій; 3і сказав мені: сину людський! насить утробу твою і наповни нутрощі твої цим сувоєм, який Я даю тобі; і я з’їв, і було у вустах моїх солодко, як мед. 4І Він сказав мені: сину людський! встань і йди до дому Ізраїлевого, і говори їм Моїми словами; 5бо не до народу зі словами нерозбірливими і з незрозумілою мовою ти посилаєшся, але до дому Ізраїлевого, 6не до народів багатьох з нерозбірливими словами і зі незрозумілою мовою, яких слів ти не розумів би; та якби Я послав тебе і до них, то вони послухали б тебе; 7а дім Ізраїлів не захоче слухати тебе; бо вони не хочуть слухати Мене, тому що весь дім Ізраїлів з твердим лобом і жорстоким серцем. 8Ось, Я зробив і твоє лице міцним проти лиць їх, і твоє чоло твердим проти їх лоба. 9Як алмаз, який міцніший за камінь, зробив Я чоло твоє; не бійся їх і не страшися перед лицем їх, бо вони бунтівний дім. 10І сказав мені: сину людський! усі слова Мої, які буду говорити тобі, прийми серцем твоїм і вислухай вухами твоїми; 11встань і піди до переселених, до синів народу твого, і говори до них, і скажи їм: “так говорить Господь Бог!” чи будуть вони слухати, чи не будуть. 12І підняв мене дух; і я чув позаду себе великий громовий голос: “благословенна слава Господа від місця свого!” 13і також шум крил тварин, що торкаються одне одного, і стукіт коліс поряд з ними, і звук сильного грому. 14І дух підняв мене, і взяв мене. І йшов я засмученим, зі стривоженим духом; і рука Господня була міцно на мені. 15І прийшов я до переселених у Тел-Авив, що живуть при ріці Ховарі, і зупинився там, де вони жили, і провів серед них сім днів у здивуванні.
16Після семи ж днів було до мене слово Господнє: 17сину людський! Я поставив тебе стражем дому Ізраїлевому, і ти будеш слухати слово з уст Моїх, і будеш напоумлювати їх від Мене. 18Коли Я скажу беззаконникові: “смертю помреш!”, а ти не будеш напоумлювати його і говорити, щоб застерегти беззаконника від беззаконного путі його, щоб він живим був, то беззаконник той помре у беззаконні своєму, і Я стягну кров його від рук твоїх. 19Але якщо ти напоумлював беззаконника, а він не навернувся від беззаконня свого і від беззаконного путі свого, то він помре у беззаконні своєму, а ти спас душу твою. 20І якщо праведник відступить від правди своєї і вчинить беззаконно, коли Я покладу перед ним перешкоду, і він помре, то, якщо ти не напоумлював його, він помре за гріх свій, і не згадаються йому праведні діла його, які робив він; і Я стягну кров його від рук твоїх. 21Якщо ж ти будеш напоумлювати праведника, щоб праведник не згрішив, і він не згрішить, то і він живий буде, тому що був напоумленим, і ти спас душу твою.
22І була на мені там рука Господа, і Він сказав мені: встань і вийди у поле, і Я буду говорити там з тобою. 23І встав я, і вийшов у поле; і ось, там стояла слава Господня, як слава, яку бачив я біля ріки Ховарі; й упав я на лице своє. 24І ввійшов у мене дух, і поставив мене на ноги мої, і Він говорив зі мною, і сказав мені: йди і замкнися у домі твоєму. 25І ти, сину людський, – ось, покладуть на тебе пута, і зв’яжуть тебе ними, і не будеш ходити серед них. 26І язик твій Я приліплю до гортані твоєї, і ти онімієш, і не будеш викривачем їх, бо вони бунтівний дім. 27А коли Я буду говорити з тобою, тоді відкрию вуста твої, і ти будеш говорити їм: “так говорить Господь Бог!” хто хоче слухати, слухай; а хто не хоче слухати, не слухай: бо вони бунтівний дім.