Слово, що вирік Господь про Вавилон і про землю халдеїв через Єремію пророка: 2сповістіть і розголосіть між народами, і підніміть знамено, оголосіть, не приховуйте, говоріть: “Вавилон узятий, Вил посоромлений, Меродах знищений, істукани його посоромлені, ідоли його знищені”. 3Бо від півночі піднявся проти нього народ, який зробить землю його пустелею, і ніхто не буде жити там, від людини до худоби, усі рушать і підуть. 4У ті дні й у той час, – говорить Господь, – прийдуть сини Ізраїлеві, вони і сини Іудині разом, будуть ходити і плакати, і будуть шукати Господа Бога свого. 5Будуть запитувати про путь до Сиону, і, звертаючи до нього лиця, будуть говорити: “йдіть і приєднайтеся до Господа союзом вічним, який не забудеться”. 6Народ Мій був, як загиблі вівці; пастирі їхні звабили їх з путі, розігнали їх по горах; блукали вони з гори на пагорб, забули постіль свою. 7Усі, які знаходили їх, пожирали їх, і пригноблювачі їх говорили: “ми не винні, тому що вони згрішили перед Господом, перед оселею правди і перед Господом, надією батьків їхніх”. 8Біжіть із середовища Вавилона, і йдіть з Халдейської землі, і будьте, як козли попереду отари овець. 9Бо ось, Я підніму і приведу на Вавилон збіговисько великих народів від землі північної, і розташуються проти нього, і він буде взятий; стріли у них, як у майстерного воїна, не повертаються марно. 10І Халдея зробиться здобиччю їх; і спустошувачі її наситяться, – говорить Господь. 11Бо ви веселилися, ви торжествували, розкрадачі спадщини Моєї; стрибали з радости, як телиця на траві, й іржали, як бойові коні. 12У великому соромі буде мати ваша, почервоніє та, яка народила вас; ось майбуття тих народів – пустеля, суха земля і степ. 13Від гніву Господа вона зробиться безлюдною, і вся вона буде порожня; усякий, хто буде проходити через Вавилон, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. 14Вишикуйтеся у бойовий порядок навколо Вавилона; усі, що натягують лук, стріляйте у нього, не шкодуйте стріл, бо він згрішив проти Господа. 15Здійміть крик проти нього з усіх боків; він подав руку свою; упали твердині його, зруйнувалися стіни його, бо це – відомста Господа; помщайтеся йому; як він чинив, так і чиніть з ним. 16Знищіть у Вавилоні і того, хто сіє і діє серпом під час жнив; від страху згубного меча нехай кожен повернеться до народу свого, і кожен нехай біжить у землю свою. 17Ізраїль – розсіяне стадо; леви розігнали його; раніше об’їдав його цар Ассирійський, а цей останній, Навуходоносор, цар Вавилонський, і кістки його розтрощив. 18Тому так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я відвідаю царя Вавилонського і землю його, як відвідав царя Ассирійського. 19І поверну Ізраїля на пасовище його, і буде він пастися на Кармилі і Васані, і душа його насититься на горі Єфремовій і у Галааді. 20У ті дні й у той час, – говорить Господь, – будуть шукати неправди Ізраїлевої, і не буде її, і гріхів Іуди, і не знайдеться їх; бо прощу тих, яких залишу у живих. 21Іди на неї, на землю обурливу, і покарай жителів її; спустошуй і знищуй усе за ними, – говорить Господь, – і зроби усе, що Я повелів тобі. 22Шум битви на землі і велике руйнування! 23Який розбитий і розтрощений молот усієї землі! Як Вавилон зробився жахом між народами! 24Я розставив сіті для тебе, і ти пійманий, Вавилоне, не передбачаючи того; ти знайдений і схоплений, тому що повстав проти Господа. 25Господь відкрив сховище Своє і взяв з нього сосуди гніву Свого, тому що у Господа Бога Саваофа є діло у землі Халдейській. 26Ідіть на неї з усіх країв, відчиняйте житниці її, топчіть її як снопи, зовсім знищіть її, щоб нічого від неї не залишилося. 27Убивайте усіх волів її, нехай ідуть на заколення; горе їм! бо прийшов день їх, час відвідання їх. 28Чутний голос тих, що біжать і спасаються із землі Вавилонської, щоб сповістити на Сионі про помсту Господа Бога нашого, про помсту за храм Його. 29Скличте проти Вавилона стрільців; усі, що натягують лук, розташуйтеся станом довкола нього, щоб ніхто не врятувався із нього; воздайте йому за ділами його; як він зробив, так робіть і з ним, бо він піднісся проти Господа, проти Святого Ізраїлевого. 30За те упадуть юнаки його на вулицях його, й усі воїни його знищені будуть у той день, – говорить Господь. 31Ось, Я – на тебе, гордине, – говорить Господь Бог Саваоф: бо прийшов день твій, час відвідання твого. 32І спіткнеться гординя, й упаде, і ніхто не підніме його; і запалю вогонь у містах його, і пожере усе довкола його.
33Так говорить Господь Саваоф: пригноблені сини Ізраїля, як і сини Іуди, і всі, хто полонив їх, міцно тримають їх і не хочуть відпустити їх. 34Але Відкупитель їх сильний, Господь Саваоф ім’я Його; Він розгляне діло їх, щоб заспокоїти землю і привести у тремтіння жителів Вавилона. 35Меч на халдеїв, – говорить Господь, і на жителів Вавилона, і на князів його, і на мудрих його; 36меч на знахарів, і вони збожеволіють; меч на воїнів його, і вони устрашаться; 37меч на коней його і на колісниці його і на усі різноплемінні народи серед нього, і вони будуть, як жінки; меч на скарби його, і вони будуть розкрадені; 38засуха на води його, і вони висохнуть; бо це земля ідолів, і вони збожеволіють від ідольських страховиськ. 39І оселяться там степові звірі з шакалами, і будуть жити на ній страуси, і не буде населена повіки і безлюдна у роди родів. 40Як знищені Богом Содом і Гоморра і сусідні міста їх, – говорить Господь, – так і тут жодна людина не буде жити, і син людський не буде зупинятися. 41Ось, іде народ від півночі, і народ великий, і багато царів піднімаються від країв землі; 42тримають у руках лук і спис; вони жорстокі й немилосердні; голос їх гучний, як море; несуться на конях, вишикувалися як одна людина, щоб битися з тобою, дочко Вавилона. 43Почув цар Вавилонський звістку про них, і руки у нього опустилися; скорбота огорнула його, муки, як жінку під час пологів. 44Ось, піднімається він, як лев, з узвишшя Йордану на укріплені житла; але Я змушу їх поспішно піти з нього, і, хто обраний, тому доручу його. Бо хто подібний до Мене? і хто вимагатиме від Мене відповіді? І який пастир протистане Мені? 45Отже, вислухайте визначення Господа, яке Він ухвалив про Вавилон, і наміри Його, які Він має щодо землі Халдейської: істинно, найменші зі стад поведуть їх; істинно, він спустошить житла їхні з ними. 46Від шуму взяття Вавилона затремтить земля, і волання буде чутне між народами.