Про Моав так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: горе Нев`о! він спустошений; Кариафаїм посоромлений і взятий; Мизгав посоромлений і знищений. 2Немає вже слави Моава; у Есевоні задумують проти нього зло: “підемо, знищимо його із числа народів”. І ти, Мадмено, загинеш; меч іде слідом за тобою. 3Чутно волання від Оронаїма, спустошення і руйнування велике. 4Знищений Моав; волання підняли діти його. 5На підйомі у Лухит плач за плачем здіймається; і на спуску з Оронаїма ворог чує волання про руйнування. 6Біжіть, рятуйте життя своє, і будьте подібні до оголеного дерева у пустелі. 7Оскільки ти сподівався на діла твої і на скарби твої, тому і ти будеш узятий, і Хамос піде у полон разом зі своїми священиками і своїми князями. 8І прийде спустошувач на всяке місто, і місто не уціліє; і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь. 9Дайте крила Моаву, щоб він міг полетіти; міста його будуть пустелею, тому що не буде кому жити у них. 10Проклятий, хто діло Господнє робить недбало, і проклятий, хто утримує меч Його від крови! 11Моав від юности своєї був у спокої, сидів на дріжджах своїх і не переливали його із посудини у посудину, і у полон не ходив; тому залишався у ньому смак його, і запах його не змінювався. 12Тому ось, приходять дні, – говорить Господь, – коли Я пошлю до нього переливачів, які переллють його і спорожнять посудини його, і розіб’ють глечики його. 13І посоромлений буде Моав заради Хамоса, як дім Ізраїлів посоромлений був заради Вефиля, надії своєї. 14Чому ви говорите: “ми люди хоробрі і міцні для війни”? 15Спустошений Моав, і міста його горять, і добірні юнаки його пішли на заколення, – говорить Цар, – Господь Саваоф ім’я Його. 16Близька загибель Моава, і сильно поспішає біда його. 17Пошкодуйте за ним, усі сусіди його й усі, хто знає ім’я його, скажіть: “як знищений жезл сили, посох слави!” 18Зійди з висоти величі і сиди у спразі, дочко – жителько Дивона, бо спустошувач Моава прийде до тебе і знищить укріплення твої. 19Стань при дорозі і дивися, жителько Ароера, запитуй того, хто біжить і спасається: “що трапилося?” 20Посоромлений Моав, бо знищений; ридайте і волайте, оголосіть в Арноні, що спустошено Моав. 21І суд прийшов на рівнини, на Халон і на Іаацу, і на Мофаф, 22і на Дивон і на Нев`о, і на Бет-Дивлафаїм, 23і на Кариафаїм і на Бет-Гамул, і на Бет-Маон, 24і на Кериоф і на Восор, і на всі міста землі Моавитської, далекі і близькі. 25Відсічений ріг Моава, і правиця його знищена, – говорить Господь. 26Напоїть його п’яним, бо він піднісся проти Господа; і нехай Моав валяється у блювотині своїй, і сам буде посміянням. 27Чи не був осміяним у тебе Ізраїль? хіба він між злодіями був упійманий, що ти, бувало, лиш тільки заговориш про нього, хитаєш головою? 28Залиште міста і живіть на скелях, жителі Моава, і будьте як голуби, які роблять гнізда при вході у печеру. 29Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про його зарозумілість і його гордовитість, і чванливість його і звеличування серця його. 30Знаю Я зухвалість його, – говорить Господь, – але це ненадійно; порожні слова його: не так зроблять. 31Тому буду ридати про Моав і волати за весь Моав; будуть зітхати за мужів Кирхареса. 32Буду плакати за тебе, винограднику Севамський, плачем Іазера; паростки твої простягалися за море, досягали озера Іазера; спустошувач напав на літні плоди твої і на дозрілий виноград. 33Радість і веселощі відняті від Кармила і від землі Моава. Я покладу кінець вину в точилах; не будуть більше топтати у них з піснями; крик битви буде, а не крик радости. 34Від волання Есевона до Елеали і до Іааци вони піднімуть голос свій від Сигора до Оронаїма, до третьої Егли, бо і води Нимрима висохнуть. 35Знищу в Моаві, – говорить Господь, – тих, що приносять жертви на висотах і кадять богам його. 36Тому серце моє стогне за Моав, як сопілка; за жителів Кирхареса стогне серце моє, як сопілка, бо багатства, ними набуті, загинули: 37у кожного голова г`ола й у кожного борода зменшена; у всіх на руках подряпини і на стегнах веретище. 38На усіх покрівлях Моава і на вулицях його загальний плач, бо Я знищив Моав, як непотрібну посудину, – говорить Господь. 39“Який знищений він!” – будуть говорити ридаючи; “як Моав покрився соромом, повернувши тил!”. І буде Моав осміяним і жахом для усіх навколишніх його, 40бо так говорить Господь: ось, як орел, налетить він і розкриє крила свої над Моавом. 41Міста будуть узяті, й укріплення завойовані, й серце хоробрих моавитян буде у той день, як серце жінки, яка мучиться пологами. 42І знищений буде Моав із числа народів, тому що він повстав проти Господа. 43Жах і яма і петля – для тебе, жителю Моава, – сказав Господь. 44Хто втече від жаху, впаде в яму; а хто вийде з ями, потрапить у зашморг, бо Я наведу на нього, на Моава, час відвідання їх, – говорить Господь. 45Під тінню Есевона зупинилися ті, що біжать, знесилівши; але вогонь вийшов з Есевона і полум’я із середовища Сигона, і пожере бік Моава і тім’я синів непокірних. 46Горе тобі, Моаве! загинув народ Хамоса, бо сини твої взяті у полон, і дочки твої – у полон. 47Але в останні дні поверну полон Моава, – говорить Господь. До цього суд на Моаві.