Слово Господнє, яке було до Єремії пророка про народи язичницькі: 2про Єгипет, про військо фараона Нехао, царя Єгипетського, яке було біля ріки Євфрату в Кархемисі, і яке уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського. 3Готуйте щити і списи, і вступайте у бій; 4сідлайте коней і сідайте, вершники, і станьте у шоломах; гостріть списи, вдягайтеся у броню. 5Чому ж, бачу Я, вони злякалися і повернули назад? і сильні їх уражені, і біжать не оглядаючись; звідусюди жах, – говорить Господь. 6Не втече прудконогий, і не спасеться сильний; на півночі, біля ріки Євфрату, вони спіткнуться і впадуть. 7Хто це піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його? 8Єгипет піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його, і говорить: “піднімуся і покрию землю, погублю місто і жителів його”. 9Сідайте на коней, і мчіть, колісниці, і виступайте, сильні ефіопляни і лівіяни, озброєні щитом, і лідяни, які тримають луки і натягують їх; 10бо день цей у Господа Бога Саваофа є день помсти, щоб помститися ворогам Його; і меч буде пожирати, і насититься й уп’ється кров’ю їх; бо це Господу Богу Саваофу буде жертвоприношення у землі північній, біля ріки Євфрату. 11Піди у Галаад і візьми бальзаму, діво, дочко Єгипту; даремно ти будеш примножувати лікування, немає для тебе зцілення. 12Почули народи про посоромлення твоє, і волання твоє наповнило землю; бо сильний зіштовхнувся із сильним, і обоє разом упали.
13Слово, яке сказав Господь пророку Єремії про нашестя Навуходоносора, царя Вавилонського, щоб уразити землю Єгипетську: 14сповістіть у Єгипті і дайте знати у Магдолі, і дайте знати у Нофі і Тафнисі; скажіть: “ставай і готуйся, бо меч пожирає околиці твої”. 15Чому сильний твій повалений? – Не встояв, тому що Господь погнав його. 16Він примножив тих, що падають, навіть падали одне на одного і говорили: “вставай і повернемося до народу нашого у рідну нашу землю від згубного меча”. 17А там кричать: “фараон, цар Єгипту, знітився; він пропустив домовлений час”. 18Живу Я, говорить Цар, Якого ім’я Господь Саваоф: як Фавор серед гір і як Кармил біля моря, так напевне прийде він. 19Готуй собі потрібне для переселення, дочко – жителько Єгипту, бо Ноф буде спустошений, зруйнований, залишиться без жителя. 20Єгипет – прекрасна телиця; але загибель від півночі йде, йде. 21І найманці його серед нього, як вгодовані тельці, – і самі повернулися назад, побігли всі, не устояли, тому що прийшов на них день загибелі їх, час відвідування їх. 22Голос його несеться, як зміїний; вони йдуть з військом, прийдуть на нього із сокирами, як дроворуби; 23вирубають ліс його, – говорить Господь, – бо вони незліченні; їх більше, ніж сарани, і немає ліку їм. 24Осоромлена дочка Єгипту, віддана до рук народу північного. 25Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, говорить: ось, Я відвідаю Аммона, який у Но, і фараона і Єгипет, і богів його і царів його, фараона і тих, що надіються на нього; 26і віддам їх до рук тих, що шукають душі їхньої, і до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук рабів його; але після того буде він населений, як у минулі дні, – говорить Господь. 27Ти ж не бійся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю: бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і с`ім’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків, і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде устрашати його. 28Не бійся, рабе Мій Якове, – говорить Господь: бо Я з тобою; Я знищу всі народи, до яких Я вигнав тебе, а тебе не знищу, а тільки покараю тебе за мірою; непокараним же не залишу тебе.