Слово, яке пророк Єремія сказав Варуху, синові Нирії, коли він написав слова ці з уст Єремії у книгу, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського: 2так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до тебе, Варух: Зти говориш: “горе мені! тому що Господь приклав скорботу до хвороби моєї; я знеміг від зітхань моїх, і не знаходжу спокою”. 4Так скажи йому: так говорить Господь: ось, що Я побудував, зруйную, і що насадив, викоріню, – усю цю землю. 5А ти просиш собі великого: не проси; бо ось, Я наведу біду на всяку плоть, – говорить Господь, – а тобі замість здобичі залишу душу твою в усіх місцях, куди тільки підеш.