Коли Єремія передав усьому народові всі слова Господа Бога їхнього, усі ті слова, з якими Господь, Бог їх, послав його до них, 2тоді сказав Азарія, син Осаії, й Іоанан, син Карея, і всі зухвалі люди сказали Єремії: неправду ти говориш, не посилав тебе Господь Бог наш сказати: “не ходіть у Єгипет, щоб жити там”; 3а Варух, син Нирії, збурює тебе проти нас, щоб віддати нас до рук халдеїв, щоб вони умертвили нас або відвели нас полоненими у Вавилон. 4І не послухав Іоанан, син Карея, і всі воєначальники і весь народ гласу Господа, щоб залишитися у землі Юдейській. 5І взяв Іоанан, син Карея, і всі воєначальники увесь залишок юдеїв, які повернулися з усіх народів, куди вони були вигнані, щоб жити у землі Юдейській, 6чоловіків і дружин, і дітей, і дочок царя, і всіх тих, яких Навузардан, начальник охоронців, залишив з Годолією, сином Ахикама, сина Сафанового, і Єремію пророка, і Варуха, сина Нирії; 7і пішли у землю Єгипетську, бо не послухали гласу Господнього, і дійшли до Тафниса.
8І було слово Господнє до Єремії у Тафнисі: 9візьми в руки свої великі камені і сховай їх у зім’ятій глині біля входу у дім фараона у Тафнисі, перед очима юдеїв, 10і скажи їм: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я пошлю і візьму Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і поставлю престіл його на цих каменях, схованих Мною, і розкине він над ним чудовий намет свій 11і прийде, й уразить землю Єгипетську: хто приречений на смерть, той відданий буде смерті; і хто у полон, піде в полон; і хто під меч, під меч. 12І запалю вогонь у капищах богів єгиптян; і він спалить ті, а їх полонить, і одягнеться у землю Єгипетську, як пастух одягає на себе одяг свій, і вийде звідти спокійно, 13і знищить статуї у Бефсамисі, що у землі Єгипетській, і капища богів єгипетських спалить вогнем.