У той час, – говорить Господь, – Я буду Богом усім племенам Ізраїлевим, а вони будуть Моїм народом. 2Так говорить Господь: народ, який уцілів від меча, знайшов милість у пустелі; йду заспокоїти Ізраїля. 3Здаля явився мені Господь і сказав: любов’ю вічною Я полюбив тебе і тому простяг до тебе благовоління. 4Я знову влаштую тебе, і ти будеш улаштована, діво Ізраїлева, знову будеш прикрашатися тимпанами твоїми і виходити у хороводі тих, що веселяться; 5знову розведеш виноградники на горах Самарії; виноградарі, які будуть розводити їх, самі будуть і користуватися ними. 6Бо буде день, коли вартові на горі Єфремовій проголосять: “вставайте, і зійдемо на Сион до Господа Бога нашого”. 7Бо так говорить Господь: радісно співайте про Якова і викликуйте перед главою народів: проголошуйте, славте і говоріть: “спаси, Господи, народ Твій, залишок Ізраїля!” 8Ось, Я приведу їх із країни північної і зберу їх із країв землі; сліпий і кульгавий, вагітна і породілля разом з ними, – великий сонм повернеться сюди. 9Вони пішли зі сльозами, а Я поведу їх з утіхою; поведу їх біля потоків вод дорогою рівною, на якій не спіткнуться; бо Я – отець Ізраїля, і Єфрем – первісток Мій. 10Слухайте слово Господнє, народи, і сповістіть островам віддаленим і скажіть: “Хто розсіяв Ізраїля, Той і збере його, і буде охороняти його, як пастир стадо своє”; 11бо відкупить Господь Якова і визволить його від руки того, хто був сильнішим за нього. 12І прийдуть вони, і будуть торжествувати на висотах Сиону; і зберуться до благосердя Господа, до пшениці і вина і єлею, до агнців і волів; і душа їх буде як напоєний водою сад, і вони не будуть уже більше знемагати. 13Тоді дівчина буде веселитися у хороводі, і юнаки і старці разом; і зміню сум їх на радість і втішу їх, і звеселю їх після скорботи їх. 14І насичу душу священиків жиром, і народ Мій насититься благами Моїми, – говорить Господь.
15Так говорить Господь: голос чутно у Рамі, крик і гірке ридання; Рахиль плаче за дітьми своїми і не хоче втішитися за дітей своїх, бо їх немає. 16Так говорить Господь: утримай голос твій від ридання і очі твої від сліз, бо є нагорода за труд твій, – говорить Господь, – і повернуться вони із землі ворожої. 17І є надія для твого майбутнього, – говорить Господь, – і повернуться сини твої у наділи свої. 18Чую Єфрема, який плаче: “Ти покарав мене, і я покараний, як телець неприборканий; наверни мене, і навернуся, бо Ти Господь Бог мій. 19Коли я був навернений, я каявся, і коли був напоумлений, бив себе по стегнах; я був посоромлений, я був знічений, тому що ніс неславу юности моєї”. 20Чи не дорогий у Мене син Єфрем? чи не улюблене дитя? бо, як тільки заговорю про нього, завжди з любов’ю згадую про нього; нутро Моє обурюється за нього; змилосерджуся над ним, – говорить Господь. 21Постав собі дороговкази, постав собі стовпи, поверни серце твоє на дорогу, на путь, якою ти йшла; повертайся, діво Ізраїлева, повертайся у ці міста твої. 22Чи довго тобі блукати, відпала дочко? Бо Господь сотворить на землі щось нове: жона спасе чоловіка.
23Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: надалі, коли Я поверну полон їх, будуть говорити на землі Іуди й у містах його це слово: “нехай благословить тебе Господь, оселя правди, гора свята!” 24Й оселиться на ній Іуда й усі міста його разом, хлібороби і ті, що ходять зі стадами. 25Бо Я напою душу стомлену і насичу всяку душу скорботну. 26При цьому я прокинувся і подивився, і сон мій був приємний мені. 27Ось, настають дні, – говорить Господь, – коли Я засію дім Ізраїлів і дім Іудин сіменем людини і сіменем худоби. 28І як Я спостерігав за ними, викорінюючи і знищуючи, і руйнуючи і гублячи, й ушкоджуючи, так буду спостерігати за ними, творячи і насаджуючи, – говорить Господь. 29У ті дні вже не будуть говорити: “батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома”, 30але кожен буде помирати за своє власне беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах і оскома буде.
31Ось настають дні, – говорить Господь, – коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди новий завіт, 32не такий завіт, який Я уклав з батьками їхніми у той день, коли узяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської; той завіт Мій вони порушили, хоч Я залишався у союзі з ними, – говорить Господь. 33Але ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїлевим після тих днів, – говорить Господь: вкладу закон Мій у нутрощі їх і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом. 34І вже не будуть учити один одного, брат брата, і говорити: “пізнайте Господа”, бо усі самі будуть знати Мене, від малого до великого, – говорить Господь, – тому що Я прощу беззаконня їхні і гріхів їхніх уже не пом’яну більше. 35Так говорить Господь, Який дав сонце для освітлення вдень, устави місяцю і зіркам для освітлення вночі, Який збурює море, так що хвилі його ревуть; Господь Саваоф – ім’я Йому. 36Якщо ці устави перестануть діяти переді Мною, – говорить Господь, – то і плем’я Ізраїлеве перестане бути народом переді Мною назавжди. 37Так говорить Господь: якщо небо може бути виміряне вгорі, й основи землі досліджені внизу, то і Я відкину все плем’я Ізраїлеве за все те, що вони робили, – говорить Господь. 38Ось, настають дні, – говорить Господь, – коли місто впорядковане буде на славу Господа від вежі Анамеїла до воріт наріжних, 39і землемірний шнур піде далі прямо до пагорба Гарива й обійде Гоаф. 40І вся долина трупів і попелу, і все поле до потоку Кедрона, до рогу кінських воріт на схід, буде святинею Господа; не зруйнується і не розпадеться повіки.