І було до мене слово Господнє: 2не бери собі дружини, і нехай не буде у тебе ні синів, ні дочок на місці цьому. 3Бо так говорить Господь про синів і дочок, які народяться на місці цьому, і про матерів їхніх, які народять їх, і про батьків їхніх, які породять їх на цій землі: 4тяжкою смертю помруть вони і не будуть ні оплакані, ні поховані; будуть гноєм на поверхні землі; мечем і голодом будуть знищені, і трупи їхні будуть споживою птахам небесним і звірам земним. 5Бо так говорить Господь: не входь у дім тих, що ремствують, і не ходи плакати і тужити з ними; бо Я відняв від цього народу, – говорить Господь, – мир Мій і милість і жаль. 6І помруть великі і малі на землі цій; і не будуть поховані, і не будуть оплакувати їх, ні терзати себе, ні стригтися заради них. 7І не будуть переломлювати для них хліб у сумі, для утішення за померлим; і не подадуть їм чаші втіхи, щоб пити по батькові їх і матері їх. 8Не ходи також і у дім бенкету, щоб сидіти з ними, їсти і пити; 9бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я припиню у місці цьому в очах ваших і у дні ваші голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої. 10Коли ти перекажеш народу цьому всі ці слова, і вони скажуть тобі: “за що вирік на нас Господь усю цю велику біду, й у чому наша неправда, і який наш гріх, яким згрішили ми перед Господом Богом нашим?” – 11тоді скажи їм: за те, що батьки ваші залишили Мене, – говорить Господь, – і пішли слідом інших богів, і служили їм, і поклонялися їм, а Мене залишили, і закону Мого не зберігали. 12А ви робите ще гірше за батьків ваших і живете кожен за впертістю злого серця свого, щоб не слухати Мене. 13За це викину вас із землі цієї у землю, якої не знали ні ви, ні батьки ваші, і там будете служити іншим богам день і ніч; бо Я не виявлю до вас милосердя. 14Тому ось, приходять дні, – говорить Господь, – коли не будуть уже говорити: “живий Господь, Який вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської”; 15але: “живий Господь, Який вивів синів Ізраїлевих із землі північної і з усіх земель, в які вигнав їх”: бо поверну їх у землю їхню, яку Я дав батькам їхнім. 16Ось, Я пошлю багато рибалок, – говорить Господь, – і будуть ловити їх; а потім пошлю багато мисливців, і вони проженуть їх з усякої гори, і з усякого пагорба, і з ущелин скель. 17Бо очі Мої на усіх шляхах їхніх; вони не приховані від лиця Мого, і неправда їхня не прихована від очей Моїх. 18І воздам їм насамперед за неправду їхню і за подвійний гріх їхній, тому що осквернили землю Мою, трупами гидких своїх і мерзотами своїми наповнили насліддя Моє. 19Господи, сила моя і кріпкість моя і притулок мій у день скорботи! до Тебе прийдуть народи від країв землі і скажуть: “тільки неправду успадкували наші батьки, пустоту і те, у чому немає ніякої користи”. 20Чи може людина зробити собі богів, які, втім, не є боги? 21Тому, ось Я покажу їм нині, покажу їм руку Мою і могутність Мою, і пізнають, що ім’я Моє – Господь.