Говорять: “якщо чоловік відпустить дружину свою, і вона відійде від нього і зробиться дружиною іншого чоловіка, то чи може вона повернутися до нього? Чи не осквернилася б цим країна та?” А ти з багатьма коханцями блудодіяла, – і однак же повернися до Мене, – говорить Господь. 2Зведи очі твої на висоти і подивися, де не блудодіяли з тобою? Біля дороги сиділа ти для них, як аравитянин у пустелі, й осквернила землю блудом твоїм і лукавством твоїм. 3За те були утримані дощі, і не було дощу пізнього; але у тебе було чоло блудниці, ти відкинула сором. 4Чи не будеш ти відтепер волати до Мене: “Отче мій! Ти був путівником юности моєї! 5Невже завжди буде Він у гніві? і невже вічно буде утримувати його у Собі?” Ось, що говориш ти, а робиш зло і досягаєш успіхів у ньому.
6Господь сказав мені у дні Іосії царя: чи бачив ти, що робила відступниця, дочка Ізраїля? Вона ходила на всяку високу гору і під усяке гіллясте дерево і там блудодіяла. 7І після того, як вона усе це робила, Я говорив: “повернися до Мене”; але вона не повернулася; і бачила це віроломна сестра її Юдея. 8І Я бачив, що, коли за усі перелюбні дії відступниці, дочки Ізраїля, Я відпустив її і дав їй розвідний лист, віроломна сестра її Юдея не убоялась, а пішла і сама блудодіяла. 9І неприхованим блудодійством вона осквернила землю, і перелюбствувала з каменем і деревом. 10Але при усьому цьому віроломна сестра її Юдея не навернулася до Мене усім серцем своїм, а тільки удавано, – говорить Господь. 11І сказав мені Господь: відступниця, дочка Ізраїлева, виявилася правішою, ніж віроломна Юдея. 12Йди і проголоси слова ці на північ, і скажи: навернися, відступнице, дочко Ізраїлева, – говорить Господь. Я не виллю на вас гніву Мого; бо Я милостивий, – говорить Господь, – не вічно буду обурюватися. 13Визнай тільки провину твою: бо ти відступила від Господа Бога твого і блудодіяла з чужими під усяким гіллястим деревом, а голосу Мого ви не слухали, – говорить Господь. 14Поверніться, діти-відступники, – говорить Господь, – тому що Я поєднався з вами, і візьму вас по одному з міста, по двоє із племені, і приведу вас на Сион. 15І дам вам пастирів за серцем Моїм, які будуть пасти вас зі знанням і розсудливістю. 16І буде, коли ви розмножитеся і зробитеся багатоплідними на землі, у ті дні, – говорить Господь, – не будуть говорити більше: “ковчег завіту Господнього”; він і на думку не спаде, і не згадають про нього, і не будуть приходити до нього, і його вже не буде. 17У той час назвуть Єрусалим престолом Господа; і всі народи заради імені Господа зберуться в Єрусалим і не будуть більше чинити за впертістю злого серця свого. 18У ті дні прийде дім Іудин до дому Ізраїлевого, і підуть разом із землі північної у землю, яку Я дав у спадщину батькам вашим. 19І говорив Я: як поставлю тебе у число дітей і дам тобі жадану землю, найпрекраснішу спадщину багатьох народів? І сказав: ти будеш називати Мене отцем твоїм і не відступиш від Мене. 20Але воістину, як дружина віроломно зраджує друга свого, так віроломно вчинили зі Мною ви, дім Ізраїлів, – говорить Господь. 21Голос чутно на висотах, жалібний плач синів Ізраїля за те, що вони спотворили шлях свій, забули Господа Бога свого. 22Поверніться, бунтівливі діти: Я зцілю вашу непокору. – Ось, ми йдемо до Тебе, бо Ти – Господь Бог наш. 23Воістину, марно надіялися ми на пагорби і на безліч гір; воістину, у Господі Бозі нашому спасіння Ізраїлеве! 24Від юности нашої ця мерзота пожирала труди батьків наших, овець їхніх і волів їхніх, синів їхніх і дочок їхніх. 25Ми лежимо у соромі своєму, і сором наш покриває нас, тому що ми грішили перед Господом Богом нашим, – ми і батьки наші, від юности нашої і до цього дня, і не слухалися голосу Господа Бога нашого.