Пам’ять Іосії – як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника: 2в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином. 3Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня; 4він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя. 5Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили, 6бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися, 7бо передали ріг свій іншим і славу свою – чужому народові. 8Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія, 9якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати.
10Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці; 11він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої. 12І дванадцять пророків – нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! – утішали Якова і спасали їх вірною надією. 13Як звеличимо Зоровавеля? І він – як перстень на правій руці; 14також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу. 15Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші. 16Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, – бо він був узятий від землі, 17і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, – і кості його були вшановані. 18Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні – Адам.