Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида. 2Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих. 3Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами. 4В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу, 5коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа? 6Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його – уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого. 7Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави, 8бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, – навіть донині скрушив ріг їх. 9Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали; 10від усього серця він оспівував і любив Творця свого. 11І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви. 12Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище. 13І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі. 14Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо. 15Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки. 16Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму! 17Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами; 18ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій; 19за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни. 20В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля, 21ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець. 22Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм; 23ти поклав пляму на славу твою й осквернив с`ім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, – і вони гірко оплакували твоє безумство, – що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство. 24Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить с`ім’я того, хто полюбив Його. 25І Він дав Якову залишок, і Давиду – корінь від нього.
26І спочив Соломон з батьками своїми 27і залишив після себе від сімені свого безумство народу, 28убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради, 29й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха. 30І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї; 31і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.