улюбленого Богом і людьми Мойсея, якого пам’ять благословенна. 2Він зрівняв його у славі зі святими і звеличив його ділами на страх ворогам; 3Він його словом припиняв дивні знамення, прославив його перед лицем царів, давав через нього повеління до народу його і показав йому від слави Своєї. 4За вірність і лагідність його Він освятив його, обрав Собі з усіх людей, 5сподобив його чути голос Його, увів його у морок 6і дав йому лицем до лиця заповіді, закон життя і відання, щоб він навчив Якова завіту й Ізраїля – постановам Його. 7Він підняв Аарона, подібного до нього святого, брата його, з коліна Левіїного, – 8уклав з ним вічний завіт і дав йому священство у народі; Він благословив його особливою прикрасою й оперезав його поясом слави; 9Він наділив його вищою прикрасою й облачив його в багатий одяг: 10у спідній одяг, в подир та ефод; 11і оточив його золотими яблуками і дуже багатьма дзвіночками, щоб при ходінні його вони видавали звук, щоб зробити чутним у храмі дзвін для нагадування синам народу Його; 12наділив його одежею святою із золота і гіацинтової вовни і крученого висону мистецької роботи, словом суду, уримом і тумимом, 13червленим тканням майстерної роботи, коштовними каменями, вирізаними як на печатці, у золотій оправі гранувальної роботи, з вирізаними на пам’ять накресленнями імен за числом колін Ізраїлевих; 14на кидарі його – золотий вінець, знамення святині, слава достоїнства: велична прикраса, діло мистецтва, приємна для очей. 15Раніше нього не було цього від віку: 16хто не належав до його племені, не одягався так, тільки сини його і нащадки його в усі часи. 17Жертви їх приносяться щодня, завжди по двічі. 18Мойсей наповнив руки його і помазав його святим єлеєм: 19йому постановлено у вічний завіт і сімені його на дні неба, щоб вони служили Йому і разом священнодіяли і благословляли народ Його ім’ям Його; 20Він обрав його з усіх живих, щоб приносити Господу жертву, куріння і пахощі у пам’ять умилостивлення за народ свій; 21Він дав йому Свої заповіді і владу у постановах судових, щоб навчати Якова одкровень і наставляти Ізраїля у законі Його. 22Повстали проти нього чужі, і позаздрили йому у пустелі люди, які пристали до Дафана й Авирона, і збіговисько Корея у люті і гніві; 23Господь побачив і Йому неугодне було це, – і вони загинули від люті гніву. 24Він учинив над ними чудо, знищивши їх полум’ям вогню Свого. 25І примножив славу Аарона і дав йому спадщину – відділив їм початки плодів: 26насамперед підготував їм хліб для насичення, бо вони їдять і жертви Господні, які Він дав йому і сімені його; 27але він не повинен мати спадщини на землі народу і немає йому наділу між народом, тому що Він Сам наділ і спадщина його. 28Також і Финеєс, син Єлеазара, третій за славою, тому що він ревнував за страх Господній і, при відпадінні народу, устояв у доброму настрої душі своєї й умилостивив Господа до Ізраїля; 29тому укладено з ним завіт миру, щоб бути йому предстоятелем святих і народу свого, щоб йому і сімені його належало достоїнство священства навіки. 30Як за завітом з Давидом, сином Ієссея з коліна Іудиного, царська спадщина переходила від сина до сина, так спадщина священства належала Аарону і сімені його. 31Нехай дасть нам Бог мудрість у нашому серці – судити народ Його справедливо, щоб не загинули блага їх і слава їх перебувала у роди їх.