О, смерте! який гіркий спогад про тебе для людини, яка спокійно живе у своїх володіннях, 2для людини, яка нічим не заклопотана і в усьому щаслива і ще у силах приймати їжу. 3О, смерте! утішний твій вирок для людини, яка бідує і знемагає у силах, 4для старого й обтяженого турботами про все, для того, хто не має надії і втратив терпіння. 5Не бійся смертного вироку: згадай про предків твоїх і нащадків. Це вирок від Господа над усякою плоттю. 6Отже, для чого ти відвертаєшся від того, що благоугодно Всевишньому? чи десять, чи сто, чи тисяча років, – 7у пеклі немає дослідження про час життя. 8Діти грішників бувають дітьми огидними і спілкуються з нечестивими. 9Спадщина дітей грішників загине, і разом з племенем їх буде поширюватися безслав’я. 10Нечестивому батькові будуть докоряти діти, тому що через нього вони терплять безслав’я. 11Горе вам, люди нечестиві, які залишили закон Бога Всевишнього! 12Коли ви народжуєтеся, то народжуєтеся на прокляття; і коли помираєте, то одержуєте в наділ свій прокляття. 13Усе, що з землі, повернеться у землю: так нечестиві – від прокляття у погибель. 14Плач людей буває про тіла їхні, але грішників і ім’я недобре згладиться. 15Турбуйся про ім’я, тому що воно буде з тобою довше, ніж багато тисяч золота: 16дням доброго життя є число, але добре ім’я перебуває повік.
17Дотримуйтеся, діти, настановлення у мирі; а прихована мудрість і скарб невидимий – яка у них користь? 18Краще людина, яка ховає свою дурість, ніж людина, яка ховає свою мудрість. 19Отже, соромтеся того, про що я скажу, 20бо не всякої соромливости добре дотримуватися і не все усіма схвалюється за істиною. 21Соромтеся перед батьком і матір’ю блуду, перед начальником і володарем – брехні; 22перед суддею і князем – злочину, перед зібранням і народом – беззаконня; 23перед товаришем і другом – неправди, перед сусідами – крадіжки: 24соромтеся цього і перед істиною Бога і завіту Його. Соромся і спирання ліктями на стіл, обману при позичці і віддачі; 25соромся мовчання перед тими, що вітають, задивляння на розпусну жінку, відвертання лиця від родича, 26відбирання наділу і дару, помислу на заміжню жінку, залицяння до своєї служниці, 27і не підходь до постелі її; 28перед друзями соромся слів докірливих, – і після того, як ти дав, не докоряй, – 29повторення чуток і розголошення слів таємних. І будеш істинно сором’язливий і придбаєш прихильність усякої людини.