Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх. 2Думка про очікуване і день смерти породжує у них міркування і страх серця. 3Від того, хто сидить на славному престолі і до поваленого на землі і у поросі, 4від того, хто носить порфиру і вінець, і до одягненого у руб’я, – 5у всякого досада і ревнощі, і знічення, і занепокоєння, і страх смерти, й обурення, і сварка, і під час заспокоєння на постелі нічний сон бентежить розум його. 6Мало, майже зовсім не має він спокою, і тому й уві сні він, як удень, насторожі: 7будучи збентеженим серцевими своїми мріями, як той, що утік з поля битви, під час безпеки своєї він пробуджується і не може надивуватися, що нічого не було страшного. 8Хоч це буває з усякою плоттю, від людини до худоби, але у грішників у сім разів більше за це. 9Смерть, убивство, сварка, меч, нещастя, голод, руйнація й удари, – 10усе це – для беззаконних; і потоп був для них. 11Усе, що від землі, повертається у землю, і що з води, повертається у море. 12Усякий подарунок і несправедливість будуть знищені, а вірність буде стояти повік. 13Маєтки несправедливих, як потік, висохнуть і, як сильний грім при заливному дощі, прогримлять. 14Хто відкриває руку, той буває веселий; а злочинці остаточно загинуть. 15Нащадки нечестивих не примножать гілок, і нечисті корені – на стрімкій скелі: 16осока біля усякої води і на березі ріки скошується раніше усякої іншої трави. 17Доброчинність, як рай, повна благословінь, і милостиня перебуває повік. 18Життя задоволеного своєю долею і трудівника солодке; але перевершує обох той, хто знаходить скарб. 19Діти і побудова міста увічнюють ім’я, але кращою за те й інше вважається бездоганна дружина. 20Вино і музика веселять серце, але краще за те й інше – любов до мудрости. 21Сопілка і гуслі роблять приємним спів, але краще за них – приємний язик. 22Приємність і краса бажані для очей твоїх, але більше тієї й іншої – зелень посіву. 23Друг і приятель сходяться часом, але дружина з чоловіком – завжди. 24Брати і покровителі – під час скорботи, але вірніше за тих та інших спасає милостиня. 25Золото і срібло утверджують стопи, але надійнішою за те й інше визнається добра порада. 26Багатство і сила підносять серце, але вищий за те – страх Господній: 27у страху Господньому немає недоліку, і немає потреби шукати при ньому допомоги; 28страх Господній – як благословенний рай, і наділяє його усякою славою.
29Сину мій! не живи життям убогим: краще померти, ніж просити милостиню. 30Хто задивляється на чужий стіл, того життя – не життя: він принижує душу свою чужими стравами; 31але людина розумна і вихована застереже себе від того. 32У вустах безсоромного солодким здається прохання милостині, але в утробі його вогонь запалає.