Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон. 2Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон. 3Потрудився багатий для примноження майна – й у спокої насичується своїми благами. 4Потрудився бідний при нестатках у житті – і у спокої залишається убогим. 5Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним. 6Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його; 7воно – дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним. 8Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом. 9Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму. 10Хто був спокушуваний золотом – і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому. 11Хто міг згрішити – і не згрішав, зробити зло – і не зробив? 12Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
13Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою 14і не говори: “багато ж на ньому!” Пам’ятай, що заздре око – зла річ. 15Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить. 16Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді. 17Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй. 18Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе; 19припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою; 20і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них. 21Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі. 22Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним; 23страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної. 24Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь. 25Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої. 26В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою. 27Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його – вірне; 28проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його – справедливе. 29Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино. 30Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих – пияцтвом. 31Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно. 32Що за життя без вина? воно створене на радість людям. 33Відрада серцю й утіха душі – вино, помірно вживане вчасно; 34прикрість для душі – вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці. 35Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани. 36На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів; 37не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.