До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його. 2До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку. 3Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження. 4Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна – печаль тому, хто її породив. 5Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві. 6Невчасна розповідь – те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу. 7Хто повчає нерозумного – те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну. 8Хто розповідає що-небудь нерозумному – те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: “що?” 9Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього. 10Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного – гірше за смерть. 11Плач за померлим – сім днів, а за нерозумним і нечестивим – усі дні життя його. 12З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи; 13бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним; 14ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його. 15Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний? 16Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду. 17Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху. 18Серце, утверджене на розумному міркуванні, – як ліпна прикраса на витесаній стіні. 19Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру: 20так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.
21Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне. 22Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу. 23Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби. 24Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення. 25Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга. 26Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його; 27залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині. 28Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття – сварки. 29Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його; 30а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
31Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!