Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди. 2Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння! 3Бо він уникне вільного гріха. 4Що – побажання євнуха розтлити дівчину, те – той, хто звершує суд з натяжкою. 5Хтось мовчить – і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість. 6Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час. 7Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу. 8Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять. 9Буває успіх людині на зло, а знахідка – на втрату. 10Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання. 11Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову. 12Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше. 13Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними. 14Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття. 15Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям. 16Нерозумний говорить: “немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик”. 17Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього! 18Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих. 19Неприємна людина – дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів. 20Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно. 21Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися. 22Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного. 23Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога. 24Злий порок у людині – неправда; у вустах невігласів вона – завжди. 25Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель. 26Поведінка неправдивої людини – безчесна, і ганьба її завжди з нею. 27Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам. 28Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди. 29Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття. 30Прихована мудрість і утаєний скарб – яка користь від обох? 31Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість.