Не бажай багато негідних дітей і не радій за синів нечестивих. Коли вони примножуються, не радій за них, якщо немає у них страху Господнього. 2Не надійся на їх життя і не спирайся на їх кількість. 3Краще один праведник, ніж тисяча грішників, 4і краще померти бездітним, ніж мати дітей нечестивих, 5бо від одного розумного населиться місто, а плем’я беззаконних спустіє. 6Багато такого бачило око моє, і ще більше того чуло вухо моє. 7У збіговиську грішників запалає вогонь, як і у народі непокірливому запалювався гнів. 8Не умилостивився Він над древніми велетнями, які у надії на силу свою зробилися відступниками; 9не пощадив тих, що жили в одному місці з Лотом, якими погребував за їхню гордість; 10не помилував народу погибельного, який пишався гріхами своїми, 11так само як і шістсот тисяч чоловік, які об’єдналися у жорстокосерді своєму. І хоч би й один був непокірливий, було б дивно, якби він залишився непокараним; 12бо і милість і гнів – у владі Його: сильний Він помилувати і вилити гнів. 13Як велика милість Його, так велике і викриття Його. Він судить людину за ділами її. 14Не втече від Нього грішник з украденим, і терпіння благочестивого не залишиться марним. 15Усякій милостині Він дасть місце, кожен одержить за ділами своїми. 16Не говори: “я сховаюся від Господа; невже з висоти хтось згадає про мене? 17У великій кількості народу мене не помітять; бо щ`о душа моя у безмежному створінні? 18Ось, небо і небо небес – Боже, безодня і земля коливаються від відвідання Його. 19Однаково ж трясуться від страху гори й основи землі, коли Він споглядає. 20І цього не може зрозуміти серце; 21а путі Його хто осягне? Як вітер, якого людина не може бачити, так і більша частина діл Його прихована. 22Хто звістить про діла правосуддя Його? або хто буде очікувати їх? бо далеко це визначення”. 23Убогий розумом думає так, і людина нерозумна і той, хто в омані, розмірковує так нерозумно.
24Слухай мене, сину мій, і вчися знання, і слухай серцем твоїм слова мої. 25Я показую тобі вчення обмірковане і передаю знання точне. 26За визначенням Господа діла Його від початку, і від створення їх Він розділив частини їх. 27Навіки влаштував Він діла Свої, і початки їх – у роди їх. Вони не голодніють, не стомлюються і не припиняють своїх дій. 28Жодне не гнітить близького йому, 29і повіки не стануть вони проти слова Його. 30І потім споглянув Господь на землю і наповнив її Своїми благами. 31Душа усього, що живе, покрила лице її, і у неї все повернеться.