Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож. 2Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її. 3Мала бджола між тими, що літають, але плід її – найкращий із солодощів. 4Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми. 5Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець. 6Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших. 7Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай. 8Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай. 9Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників.
10Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш. 11Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає. 12Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю; 13але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього. 14Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство – від Господа. 15Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік. 16Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його, 17коли він скаже: “я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами”. 18І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре. 19Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй. 20Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму: 21бо легко в очах Господа – швидко і раптово збагатити бідного. 22Благословення Господа – нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його. 23Не говори: “що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?” 24Не говори: “достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?” 25У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя. 26Легко для Господа – у день смерти воздати людині за ділами її. 27Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її. 28Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх.
29Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато з`амірів у підступного. 30Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння; 31перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму. 32Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров. 33Остерігайся лиходія, – бо він будує зло, – щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік. 34Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх.