Мудрий правитель навчить народ свій, і правління розумного буде благоупорядковане. 2Який правитель народу, такі і службовці при ньому; і який начальник над містом, такі й усі, що живуть у ньому. 3Цар ненавчений погубить народ свій, а при розсудливості сильних облаштується місто. 4У руках Господа влада над землею, і людину потрібну Він вчасно воздвигне на ній. 5У руці Господа благоуспішність людини, і на лиці книжника Він закарбує славу Свою. 6Не гнівайся за всяку образу на ближнього, і нікого не ображай ділом. 7Гордість ненависна і Господу і людям, і злочинна проти обох. 8Володарювання переходить від народу до народу через несправедливість, образи і користолюбство. 9Чого гордиться земля і попіл? 10І за життя вивергаються нутрощі його. 11Тривалу хворобу лікар нехтує: 12і ось, нині цар, а завтра помирає. 13Коли ж людина помре, то спадщиною її стають плазуни, звірі і черва. 14Початок гордости – віддалення людини від Господа і відступ серця його від Творця його; 15бо початок гріха – гордість, і хто опанований нею, вивергає мерзоти; 16і за це Господь посилає на нього страшні покарання й остаточно скидає його. 17Господь руйнує престоли володарів і посаджує лагідних на місце їх. 18Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних. 19Господь спустошує країни народів і руйнує їх до основ землі. 20Він висушує їх, і губить людей і знищує із землі пам’ять їх. 21Гордість не створена для людей, ні лють гніву – для народжених жінками.
22С`ім’я шановане яке? – С`ім’я людське. С`ім’я шановане яке? – Ті, що бояться Господа. 23С`ім’я безчесне яке? – С`ім’я людське. С``ім’я безчесне яке? – Ті, що переступають заповіді. 24Старший між братами – у повазі у них, так і ті, що бояться Господа, – в очах Його. 25Чи багатий хто і славний, чи бідний, похвала їх – страх Господній. 26Несправедливо – нечестити розумного бідного, і не слід прославляти чоловіка грішного. 27Шановані вельможа, суддя і володар, але немає з них більшого за того, хто боїться Господа. 28Рабові мудрому будуть служити вільні, і розумна людина, будучи наставлювана ним, не буде нарікати. 29Не мудруй багато, щоб робити справу твою, і не хвалися у час нестатку. 30Краще той, хто трудиться і має в усьому статок, ніж той, хто без діла ходить і хвалиться, але має потребу у хлібі. 31Сину мій! лагідністю прославляй душу твою і віддавай їй шану за її достоїнством. 32Хто буде виправдовувати того, хто грішить проти душі своєї? І хто буде хвалити того, хто ганьбить життя своє? 33Бідного шанують за знання його, а багатого – за його багатство: 34шанований же у бідності наскільки більше буде шанований у багатстві? А безславний у багатстві наскільки буде безславніший у бідності?