Не роби зла, і тебе не осягне зло; 2віддаляйся від неправди, і вона ухилиться від тебе. 3Сину мій! не сій на борознах неправди, і не будеш у сім разів більше пожинати з них. 4Не проси у Господа влади, й у царя – почесного місця. 5Не виправдовуй себе перед Господом, і не мудруй перед царем. 6Не домагайся стати суддею, щоб не виявитися тобі неспроможним сокрушити неправду, щоб не убоятися коли-небудь лиця сильного і не покласти тіні на правоту твою. 7Не гріши проти міської громади, і не опускай себе перед народом. 8Не додавай гріха до гріха, бо і за один не залишишся непокараним. 9Не говори: “Він спогляне на безліч дарів моїх, і, коли я принесу їх Богу Вишньому, Він прийме”. 10Не будь слабкодухим у молитві твоїй і не нехтуй подавати милостиню. 11Не насміхайся над людиною, яка знаходиться у тузі душевній її; бо є Той, Хто смиряє і підносить. 12Не вигадуй неправди на брата твого, і не роби того самого проти друга. 13Не бажай говорити яку б то не було неправду; бо повторення її не послужить до блага. 14Перед зібранням старших не будь багатослівним, і не повторюй слова у проханні твоєму. 15Не відвертайся від важкої роботи і від землеробства, яке встановлене від Вишнього. 16Не приєднуйся до безлічі грішників. 17Глибоко смири душу твою. 18Пам’ятай, що гнів не забариться, 19що покарання нечестивому – вогонь і черва. 20Не міняй друга на скарб, і брата єдинокровного – на золото офирське. 21Не залишай розумної і доброї дружини, бо достоїнство її коштовніше за золото. 22Не кривдь раба, який трудиться старанно, ні найманця, відданого тобі душею. 23Розумного раба нехай любить душа твоя, і не відмов йому у свободі. 24Є у тебе худоба? спостерігай за нею, і якщо вона корисна тобі, нехай залишається у тебе. 25Є у тебе сини? навчай їх, і з юности нагинай шию їх. 26Є у тебе дочки? май піклування про тіло їх, і не показуй їм веселого лиця твого. 27Видай дочку заміж, і зробиш велику справу, і подаруй її чоловіку розумному. 28Є у тебе дружина до душі? не відганяй її. 29Усім серцем шануй батька твого і не забувай породильних болістей матері твоєї. 30Пам’ятай, що ти народжений від них: і що можеш ти віддати їм, як вони тобі? 31Усією душею твоєю благоговій перед Господом і поважай священиків Його. 32Усією силою люби Творця твого, і не залишай служителів Його. 33Бійся Господа, і шануй священика, і давай йому частину, як заповідано тобі: 34початки, і за гріх, і пожертву пліч, і жертву освячення, і початки святих. 35І до бідного простягай руку твою, щоб благословення твоє було довершене. 36Милість даяння нехай буде до всякого, хто живе, але і померлого не позбавляй милости. 37Не віддаляйся від тих, що плачуть, і з тими, хто сумує, сумуй. 38Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим. 39У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш.