Слова Агура, сина Іакеєвого. Натхненні слова, які сказав цей чоловік Іфиїлу, Іфиїлу й Укалу: 2справді, я більший невіглас, ніж будь-хто з людей, і розуму людського немає у мене, 3і не навчився я мудрости, і пізнання святих не маю. 4Хто піднімався на небо і сходив? хто зібрав вітер у пригорщі свої? хто зав’язав воду в одяг? хто поставив усі межі землі? яке ім’я йому? і яке ім’я синові його? чи знаєш?
5Усяке слово Бога чисте; Він – щит тим, хто уповає на Нього. 6Не додавай до слів Його, щоб Він не викрив тебе, і ти не виявився неправдомовцем.
7Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, перше ніж я помру: 8суєту і неправду віддали від мене, убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом, 9щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: “хто Господь?” і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно. 10Не лихослов раба перед господарем його, щоб він не прокляв тебе, і ти не залишився винним. 11Є рід, який проклинає батька свого і не благословляє матері своєї. 12Є рід, який чистий в очах своїх, тоді як не омитий від нечистот своїх. 13Є рід – о, які зарозумілі очі його, і як підняті вії його! 14Є рід, у якого зуби – мечі, і щелепи – ножі, щоб пожирати бідних на землі й убогих між людьми. 15У ненаситності дві дочки: “давай, давай!” Ось три невситимих, і чотири, які не скажуть: “достатньо!” 16Пекло й утроба безплідна, земля, що не насичується водою, і вогонь, що не говорить: “досить!” 17Око, що насміхається з батька і нехтує покірністю до матері, виклюють в`орони дольні, і пожеруть пташенята орлині! 18Три речі незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію: 19путі орла на небі, путі змія на скелі, путі корабля серед моря і путі чоловіка до дівчини. 20Така путь і дружини перелюбної; поїла й обтерла рот свій, і говорить: “я нічого поганого не зробила”. 21Від трьох трясеться земля, чотирьох вона не може носити: 22раба, коли він стає царем; нерозумного, коли він досита їсть хліб; 23ганебну жінку, коли вона виходить заміж, і служницю, коли вона займає місце пані своєї. 24Ось чотири малих на землі, але вони мудріші за мудрих: 25мурахи – народ несильний, але влітку заготовляють їжу свою; 26гірські миші – народ слабкий, але ставлять доми свої на скелі; 27у сарани немає царя, але виступає уся вона струнко; 28павук лапками чіпляється, але буває у царських чертогах. 29Ось троє мають струнку ходу, і четверо струнко виступають: 30лев, силач між звірами, не посторониться ні перед ким; 31кінь і козел, [проводир стада,] і цар серед народу свого. 32Якщо ти у зарозумілості своїй зробив дурість і помислив зле, то поклади руку на вуста; 33тому що, як збивання молока робить масло, поштовх у ніс викликає кров, так і пробудження гніву чинить сварку.